ЄС виступає за посилення інтеграції мігрантів до суспільного життя Євросоюзу. За словами Луїса Мігеля Парізи Кастаньєса, члена Економіко-соціального комітету ЄС, політика інтеграції має бути поєднана з основними цілями європейської соціальної політики. «Це буде в інтересах усіх людей - громадян третіх країн, громадян ЄС з імігрантським минулим та меншин», - наголосив Кастаньєс.
Кастаньєс також підкреслив, що прагнення ЄС досягти соціально-економічного розмаїття за допомогою міграції має бути внесене у розробку спеціальних заходів для інтеграції мігрантів та етнічних меншин.
«Комітет пропонує, щоб процес інтеграції був передбачений у різних політичних, законодавчих та фінансових інструментах ЄС задля сприяння інтеграції, рівноправного ставлення та запобігання дискримінації», - зазначає він.
2010-01-24
Україна, Крим
Джерело:
В Окружном административном суде г. Киева слушается дело, исход которого может стать правовым прецедентом: жительница Бахчисарая Сусанна Исмаилова требует от Министерства внутренних дел Украины разрешить ей сфотографироваться на паспорт в хиджабе – головном платке, ношение которого обязательно для верующих мусульманок.
2009-10-14
Італія
Джерело:
Італійські політики взялися за мусульманок. Заборонити у школах та на вулицях жіночий одяг, що приховує обличчя, пропонують представники ультраправої „Ліги Півночі”, а також міністр рівних можливостей. Паранджа, чадра та інші види жіночого вбрання, яке приховує обличчя, мають бути законодавчо заборонені в Італії в рамках боротьби за права жінок. Такої думки дотримується міністр рівних можливостей країни Мара Карфанья. Представниця правлячої більшості з Партії свобод заявила, що виступає проти цих форм вбрання „не тому, що це релігійні знаки, а через драми, що за ними стоять”. Паранджа та чадра є символами пригніченості жінки, вважає вона, у той час як усі жінки, що мешкають в Італії, повинні мати однакові з чоловіками права. І це не перша політична заява, що пролунала на цю тему цими днями. Раніше представники ультраправої „Ліги Півночі” представили зміни до закону 1975 року „Про захист громадського порядку та ідентифікацію осіб”.
У законопроекті ультраправі пропонують доповнити список предметів, які заборонено носити на вулиці через те, що вони утруднюють ідентифікацію особи, „одягом, вбраним через релігійні мотиви”. Покарання за порушення закону представники „Ліги Півночі” пропонують залишити таким самим: починаючи від 1 до 2 тисяч євро штрафу, закінчуючи ув’язнення терміном до двох років. „Проблема зовсім не в тому, що Італія порушує питання мусульманських хусток, - пише аналітик Інтернет-видання „Rivista” Чезаре Джомбетті. – А у тому, що вона це робить так, ніби жодна країна в Європі досі це питання не розглядала». На цьому шляху є принаймні дві моделі, вважає аналітик – світська та «псевдо-традиціоналістська». Світська захищає принцип розподілу релігії та держави, коли забороняється публічне носіння символів будь-якої релігії. А у псевдо-традиціоналістському підході, який впроваджує «Ліга Півночі», просування світських цінностей парадоксальним чином збігається у цілях з цінностями католицькими, підсумовує Чезаре Джомбетті.
2009-10-02
Польща
Джерело:
Програмна рада польського публічного телебачення TVP засудила рішення керівництва каналу закрити з серпня цього року програму українських «Теленовин» та висловилась за її повернення в ефір.
Як повідомив голова Об’єднання українців Польщі Петро ТИМА, про це представники ради, яка є дорадчим органом TVP, заявили в ході засідання 30 вересня.
П.ТИМА сказав, що представник керівництва TVP, який брав участь в засіданні програмної ради, повідомив, що керівництво розглядає можливість відновлення показу програми, але не надав жодних деталей.
За словами П.ТИМИ, зараз TVP веде переговори з УТН про початок випуску польської програми в ефірі українського каналу.
У липні керівництво TVP оголосило про закриття програми українських «Теленовин», яка виходила раз в місяць на каналі TVPinfo, що входить в склад публічного телебачення Польщі.
TVP пояснило своє рішення маленькою аудиторією програми та великими коштами на її підготовку.
Закриття українських «Теленовин» засудили низка польських та українських політиків, а міжнародні організації назвали це рішенням порушенням міжнародного законодавства у сфері національних меншин.
За даними ОУП, програма має аудиторію близько 140 тисяч глядачів.
29 августа административный суд в Берлине разрешил проводить мусульманские обеденные молитвы в школе.
Судьи удовлетворили жалобу 16-летнего истца, ученика одной из берлинских школ, исповедующего ислам, против берлинского Сената и разрешили ему молиться один раз в день на перемене.
Как объяснили в суде, основное конституционное право на свободу вероисповедания касается и мусульман. Кроме того, молитвы ученика никаким образом не нарушают принцип нейтралитета школы. В конкретном случае судьи не выявили и эскалации конфликтов в гимназии в связи с молитвами школьника.
Сын немецкого отца и турецкой матери, Юнус М. обратился в суд после того, как в его гимназии Diesterweg ему и группе других школьников было запрещено молиться в школьном холле, сообщает Немецкая волна. В своей речи перед судьями подросток подчеркнул, что молитва является его религиозным долгом. Кроме того, ему предписано соблюдать время для молитв.
Напомним, в начале сентября руководство около 700 школ бельгийской провинции Фландрия запретили ученицам-мусульманкам приходить на занятия в хиджабах - исламских головных уборах.
Нині Україна вшановує 68 річницю трагедії Бабиного Яру. А напередодні Бабин Яр опинився у центрі скандалу, пов’язаного з рішенням Київради включити цю територію у програму побудови готелів до ЄВРО - 2012. Щоправда, київський мер це рішення відмінив, але новина обійшла світові ЗМІ і добряче зіпсувала імідж столиці України: адже Бабин Яр – один із символів Голокосту.
Протести єврейської громади, української інтелігенції, політиків і науковців з інших держав призвели до того, що мер Києва скористався правом «вето» на рішення депутатів. Його прес-служба з цього приводу заявила, що міська державна адміністрація та її голова Леонід Черновецький виключають можливість будівництва готелю на території меморіального комплексу «Бабин Яр», який є національною святинею України. Але це місце не лише символ Голокосту, а й земля, фактично не захищена від сучасних ділків. Втім, і мови про це не було б, якби не бездіяльність влади різних рівнів, – вважає директор Українського центру історії Голокосту Анатолій Подольський.
В урядi iнформацiю про нiбито намiр побудувати в Бабиному Яру готель у рамках програми з пiдготовки до Євро-2012 назвали провокацiєю.
Цьогорічний саміт Великої двадцятки – країн з найбільшими економіками світу - проходив в американському місті Піттсбурґ, яке має довгу історію як економічного процвітання, так і занепаду. Іммігранти – невід`ємна складова цих процесів.
Іммігранти з Європи, які прибували до США вкінці 19-го століття, часто оселялися у Піттсбурґу. Саме там на початку індустріальної епохи можна було знайти роботу на сталеливарних заводах та фабриках. Відтак місто втратило статус столиці важкої промисловості, а з ним і десятки тисяч робочих місць.
Але останніми роками місто знову відроджується і все частіше асоціюється з високотехнологічними підприємствами, медичними розробками і кращими університетами. Ця зміна викликала і нову хвилю імміграції.
Вкінці 19-го століття Піттсбурґ відіграв особливу роль у індустріалізації США. Зі сталі, що вироблялася у місті, будувалося залізничне сполучення, яке назавжди змінило обличчя американських міст. Регіональний економіст Крістофер Брім каже, що економічне зростання призвело до створення робочих місць, і до Піттсбурґа хлинула робоча сила з усіх кінців світу:
«Міграція була на той час в основному європейська -- зі Східної та Центральної Європи. У Піттсбурґу є етнічні громади, які не були сконцентровані ніде інше в країні. Це серби, хорвати, українці. Вони почали прибувати у кінці 19-го століття, і залишалися тут жити».
З часом імпортувати сталь стало дешевше, аніж її виробляти, і зайнятість населення Піттсбурґа у важкій промисловості впала зі 400 до 80 тисяч. Брім зазначив, що місто було змушене трансформуватися зі столиці важкої промисловості у центр технології та фінансів: «Рушієм стали школи, університети і фірми високих технологій», -- зазначає він.
Ці перетворення змінили етнічний склад міста. Суніл Вадвані є власником технологічної компанії “iGate”, в якій по всьому світу працює 6 тисяч людей. Суніл народився в Індії. У 70-их роках він приїхав вчитися до Піттсбурґа і залишився. Він розповідає:
«Коли ми сюди приїхали, іммігрантів, зокрема, з Азії, було не так багато. З Індії було нас дуже мало. Але за останні 20-30 років їх кількість надзвичайно зросла».
Вихідці з Індії сьогодні є найбільшою громадою Піттсбурґа – приблизно 12 тисяч.
Мешканець Піттсбурґа Кану Сані каже, що індійці, як правило, добре організовані і дуже помітні, тому складається враження, що у них велика громада.
Кану Сані працював для американської компанії у Делі, коли вперше приїхав до Піттсбурґа 30 років тому. Поїздка змінила його життя. Він забрав родину і тепер працює у Піттсбурзькому університеті.
Колектив єдиного україномовного видання Харкова оголосив акцію протесту. Наприкінці вересня номер газети «Слобідський край» вийшов із білими шпальтами і зверненням до читачів. Газета є офіційним виданням Харківської обласної ради і Харківської облдержадімінстрації, які заявляють, що не мають грошей на її подальше фінансування.
Терпець урвався після тривалого нехтування нашими законними правами», – йдеться у зверненні колективу редакції до читачів. Вже п'ять місяців журналісти «Слобідського краю» не отримують заробітну плату.
Фінансувати видання мають обласна рада і облдержадміністрація, офіційним вісником яких і є газета. Але там спочатку на третину скоротили дотації, а потім передбачили в бюджеті лише половину запланованої суми – 400 тисяч гривень, розповідає головний редактор газети Володимир Ревенко.
«Ті гроші, які нам дали, 400 тисяч, ми їх направили не на господарські потреби, а зарезервували на друк та купівлю паперу. Тому гроші на друк газети в нас є. В нас провалилася стаття щодо заробітної плати та решта платежів», – каже Ревенко.
Самі журналісти не виключають, що причина в майбутніх президентських виборах. Обласна рада, де більшістьпредставляє «Партія регіонів» і обласна адміністрація на чолі із нашоукраїнцем Арсеном Аваковим, мовляв, просто не можуть домовитись про ступені впливу на редакційну політику.
«Я починаю думати, що ми і досі живемо у якійсь політичній боротьбі. А зараз, напередодні виборів, це стає особливо актуальним. Мабуть, ми комусь не подобаємось, або потрібні якість інші офіційні видання», – розповіла відповідальний секретар видання Ліна Копецька.
Від 1 вересня у школах Таджикистану, першої з республік Середньої Азії, вводиться до обов’язкової програми навчання новий предмет: «Знання Ісламу». Дехто бачить у цьому намагання влади посилити контроль за релігією у зв’язку з посиленням впливу неофіційних шкіл і медресе. Окремі релігійні діячі Таджикистану критикують такі дії уряду і закликають вивчати в школах не просто іслам, а Коран.
Учні шкіл Таджикистану вивчатимуть іслам як своєрідний курс релігієзнавства. У восьмих класах середніх шкіл цьому предмету буде присвячено по годині на тиждень. Таджикистан став першою з республік Центральної Азії, яка ввела у школах такий курс. Спостерігачів цікавить, як можуть відреагувати на це інші країни регіону. У самому ж Таджикистані немає згоди між ісламськими клерикалами і державними чиновниками, хто ж має викладати цей курс учням і чого конкретно треба навчати молодь за цим курсом.
Новий суперечливий закон, який запроваджує жорсткі обмеження на використання мов меншин, набув чинності у Словаччині.
Згідно з законом також запроваджено високі штрафи аж до 5 тисяч євро.
Мовний закон запроваджено з метою застосування словацької в державних установах, а також в школах та лікарнях.
Інші мови можна використовувати лише на теренах, де певна меншина складає понад 20 відсотків населення.
У зв"язку з цим у Словаччині відбулися виступи протесту тисяч етнічних угорців. Представники угорської громади Словаччини , які складають 10 відсотків усього населення Словаччини, а також угорський уряд кажуть, що закон порушує міжнародні угоди.
Вони також твердять, що закон створить атмосферу страху в країні.
Словаччина та Угорщина є партнерами по НАТО та Європейському Союзі, але як твердять кореспонденти, наразі відносини на нийнижчому рівні за багато років.
Словацький міністр закордонних справ наполягає, що закон не порушує європейських норм і ухвалений для того, щоб жоден громадянин Словаччини не відчував дискримінації.
Новий Закон про мову словацький парламент ухвалив наприкінці червня і вже тоді він викликав хвилю обурення в самій Словаччині та за її межами.
Угорці твердять, що він порушує угоду 1995 року між Угорщиною та Словаччиною, а також міжнародні та європейські конвенції на підтримку мов меншин.
Етнічні угорці планують провести демонстрацію на знак протесту проти закону в Дунайській Стреді, одному з найбільших угорських центрів в Словаччині.
Близько двох сотень представників тюркської молоді світу різних віросповідань у середу під вечір провели у центрі Сімферополя марш на підтримку кримських татар. Акція потім перемістилася на околицю міста, де мусульмани хочуть звести Соборну мечеть Джума-джамі. Ці заходи пройшли в рамках 14 Всесвітнього курултаю тюркської молоді, що триває в Криму.
Делегати Курултаю у середу по обіді зустрічалися в приміщенні Кримськотатарського театру з лідером Меджлісу кримськотатарського народу Мустафою Джемілєвим, який детально їм розповів про проблеми, що стоять перед кримськими татарами. А вже після цього в національному одязі пройшли центральними вулицями Сімферополя до головного майдану міста, де розташована будівля Ради міністрів АРК.
Плановане закриття програми «теленовин» на польському публічному телебаченні (TVP) порушує національне законодавство та зобов’язання Польщі щодо захисту прав національних меншин.
Про це йдеться в листі правління польського представництва Гельсінської фундації з прав людини (HFHR) голові правління TVP Пьотру ФАРФАЛУ.
HFHR у листі, датованому 28 липня, висловила занепокоєння планованим закриттям єдиної телепрограми українською мовою, що транслюється на всю країну, у Польщі.
Фундація відзначила, що права нацменшин гарантовані національним законодавством, в тому числі, польською Конституцією, та міжнародними угодами, котрі ратифікувала Польща, зокрема, Європейською конвенцією з прав нацменшин.
Крім цього, польська сторона ратифікувала у лютому цього року Європейську карту про регіональні та мови нацменшин, котра набула чинності в країні в червні, яка, серед іншого, передбачає «заохочення та сприяння» випуску телепрограм мовами нацменшин.
«Телевізійна загальнопольська програма є одним із найважливіших механізмів, через яких розпорошені по всій Польщі українці можуть не тільки дбати про свою культуру, але також представляти її «більшості» суспільства», - відзначається в листі.
Офіційний Київ відкидає критику, яка лунає з Москви щодо дискримінації російської мови в Україні і нагадує, що російська влада не дозволила жодної школи з українською мовою навчання.
Міністра освіти і науки України Іван Вакарчук заявив журналістам, що заява Міністерства закордонних справ Росії про обмеження освітніх прав російської національної меншини в Україні не відповідає дійсності:
«Це йде така атака на Україну на всіх напрямках. Тим російським політикам звично говорити неправду».
Він підкреслив, що до середньої школи дітей записують батьки, і за їхнім бажанням формуються класи і обирається мова навчання
Угорщина звернулася зі скаргою в ОБСЄ на Словаччину, де нещодавно ухвалили зміни до закону про нацменшини. Йдеться, зокрема, про використання словацької мови у державних установах. У Будапешті вважають такі нормативні нововведення дискримінаційними щодо угорської етнічної громади в Словаччині.
Не дивлячись на підписання базового договору між Угорщиною і Словаччиною в середині 1990-х років, партнерство у євроатлантичних структурах та «Вишеградській четвірці», безхмарними угорсько-словацькі стосунки бувають не завжди. До того ж Словаччина відмовилася робити будь-яку ревізію післявоєнних декретів чехословацького президента Едуарда Бенеша, внаслідок яких були примусово виселені за межі ЧССР десятки тисяч етнічних угорців та судетських німців.
Нині напруження нерідко виникає після різного роду інцидентів на національному ґрунті, адже в Словаччині мешкає понад півмільйона етнічних угорців і, відповідно, до 100 тисяч словаків становлять нацменшину в Угорщині.
Із Латвії виїжджають представники народу, який проживав у цій країні понад 600 років. Несприятливі економічні умови, а також зростаюче негативне ставлення з боку інших народностей Латвії змушує місцевих ромів залишати цю країну у пошуках кращої долі. За останній час із Латвії виїхало понад 10 тисяч представників цієї національності.
Ще зовсім недавно громада ромів латвійського містечка Сабіле, де традиційно проживало найбільше представників цієї народності, була повна ідей та проектів на майбутнє. Планували створити музей ромів, організувати щось на зразок ромської кооперації, щоб розводити різну худобу. Малюки ходили спільно з латвійськими дітьми до експериментальної зведеної групи у дитячому садочку.
Однак створити музей та кооперацію латвійським ромам не вдалося, а дітей вони забирають із садочка, бо виїжджають із Латвії назавжди. Їдуть, в основному, до Англії, Ірландії, Іспанії, Швеції та Норвегії.
Комісія при кримському уряді рекомендувала "поки втриматися від прийняття будь-яких заходів, пов`язаних з виділенням земельної ділянки на території Морського саду Феодосії під будівництво культового будинку - до уточнення всіх археологічних, історичних і архівних матеріалів з цього питання".
Про це заявив радник Муфтія Духовного керування мусульман Криму з питань міжнаціональних відносин Арсен АЛЬЧИКОВ, повідомляє сайт "Ислам для всех!" http://clck.yandex.ru
Питання повернення кримським мусульманам ділянки землі в Морському саду в Кафі (Феодосія), на території якого колись перебувала мечеть Селима, було обговорено на засіданні Комісії при Раді міністрів Криму з питань повернення майна релігійним організаціям і відновлення їх прав.
"Ми понад 10 років займаємося цим питанням, збираємо й надаємо документи, постійно звертаємося до Секретаріату Президента, прямо до Президента, але все це гальмується. В 1991 р. вийшла постанова Кабміну про повернення культових об`єктів релігійним громадам", - пояснив А.АЛЬЧИКОВ.
У Луцьку відкрито центр реабілітації та соціально-юридичного захисту ромів.
Як повідомили у прес-службі мерії Луцька, приміщення для центру по вул. Володимирській, 55 було передане в користування громадській організації «Терне рома» за сприяння Луцької міської ради.
Як повідомив на презентації керівник «Терне рома» Сергій ГРИГОРИЧЕНКО, центр вестиме роботу з ромами Луцька та Волині за багатьма напрямками: освітнім, медичним, правозахисним, соціальним, а також духовним і мистецьким.
30 июня 2009 года в офисе Меджлиса прошла встреча руководителя отдела внешних связей Меджлиса Али Хамзина и руководителя Секретариата Меджлиса Заира Смедляева с политическим советником посольства США в Украине Колином Клири.
В ходе встречи, американский дипломат отметил, что целью его визита на полуостров, является ознакомление с общественно-политической ситуацией в Крыму, где, наряду с другими вопросами особое внимание уделяется современному положению крымских татар. Для этой цели, им запланированы ряд встреч на официальном уровне, в Меджлисе крымскотатарского народа и с представителями различных общественных организаций Крыма. В ходе встречи Али Хамзин и Заир Смедляев отметили основные моменты во взаимоотношениях крымскотатарского народа с центральной и республиканской органами власти, а также процессом разрешения наиболее актуальных проблем коренного народа полуострова.
Кроме того, на встрече обсуждались вопросы о ситуации в процессе интеграции Украины в европейские и евроатлантические структуры. Члены Меджлиса подчеркнули, что крымские татары являются традиционными сторонниками этого курс государства, ибо его демократические принципы выступают наиболее оптимальным гарантом сохранения и развития крымскотатарского народа в Крыму.
Политический советник посольства США в Украине Колин Клири выразил свое удовлетворение по итогам встречи с представителями Меджлиса и подчеркнул, что по завершении визита будет подготовлен аналитический материал для посольства США об общем положении в Крыму, где отдельно будет изложена о ситуации в крымскотатарском вопросе.
По завершению встречи советник посольства США в Украине Колин Клири дал короткое интервью журналистам телеканала «АТR».
У понеділок у своєму першому виступі перед французьким парламентом президент Ніколя Саркозі піддав гострій критиці та виступив за заборону носіння паранджі у Франції. У відповідь, депутати одразу ж організували парламентську комісію, котра протягом 6 місяців має остаточно визначити всі правила щодо носіння традиційних мусульманських хусток та паранджі на території Франції. Тим часом у сусідній Бельгії подібні дискусії викликала поява у парламенті Брюсселя першої жінки-депутата, яка носить традиційну мусульманську хустку.
Традиційні елементи одежі мусульман не вперше постають у центрі дискусій французьких політиків. Носіння хіджабу (спеціальної легкої хустки) у державних навчальних закладах тут заборонили ще у 2004 році. Це викликало чималі хвилювання мусульманської спільноти і навіть стало причиною погроз офіційному Парижу з боку ісламських екстремістів.
5 років членства Угорщини в Євросоюзі пройшли для ромської меншини у цій країні в очікуванні змін на краще. Місцевих ромів обнадіяли, що держава подбає про їхні права та інтереси в контексті нового, європейського законодавства. Однак на практиці інтеграція чималої громади циган в угорське суспільство відбувається далеко не так безболісно, як того очікували напередодні входження Угорщини до ЄС.
Згідно з останнім переписом населення, в Угорщині визнали себе ромами близько 100 тисяч осіб. Насправді ж місцеві демографи впевнені, що циган мешкає тут у 5-6 разів більше. Таке припущення ґрунтується на тому, що тутешні роми чисельно поступаються в Європі лише циганам Румунії, Болгарії та Іспанії.
Президент України Віктор Ющенко підписав Указ № 281/2009 “Про заходи у зв`язку з 65-ми роковинами депортації з Криму кримських татар та інших осіб за національною ознакою”. Згідно з Указом, Кабінету міністрів України доручено забезпечити розроблення за участю громадськості та затвердити в десятиденний термін план заходів у зв'язку з 65-ми роковинами депортації з Криму кримських татар та інших осіб за національною ознакою.
Заходами пропонується передбачити проведення у місті Сімферополі вечора-реквієму; проведення тематичної наукової конференції, активізацію наукових досліджень із тематики депортацій з України осіб за національною ознакою; проведення у навчальних закладах, закладах культури заходів на вшанування пам`яті жертв депортації з Криму кримських татар та інших осіб за національною ознакою.
Кримські татари – проти двомовних табличок на дорогах Криму. Лідери Меджлісу, а також низки кримськотатарських громадських організацій вважають, що постанова Верховної Ради Криму про встановлення на території автономії дорожніх табличок лише українською і російською мовами, ухвалена учора, є дискримінаційною щодо корінного народу Криму.
Своїм рішенням, ухваленим у середу, Верховна Рада Криму доручила службі автомобільних доріг автономії разом із органами місцевого самоврядування і районними державними адміністраціями встановити до 1 червня на півострові інформаційно-вказівні та інші дорожні знаки з написанням текстів державною і російською мовою однаковим за розміром шрифтом. Як наголошується в пояснювальній записці, «Крим є одним із міжнародних курортно-туристичних центрів, який щороку відвідують мільйони туристів», а російська мова є мовою більшості населення автономії, вона використовується в усіх сферах суспільного життя.
Прем'єр-міністр України Юлія ТИМОШЕНКО доручила міністру охорони навколишнього природного середовища Георгію ФІЛІПЧУКУ врегулювати проблеми кримських татар, які пікетують будинок Кабінету Міністрів.
Відповідне доручення Ю.ТИМОШЕНКО дала на засіданні уряду.
«З 5 листопада минулого року Ви повинні були очолити робочу групу, Ви повинні були з 5 листопада врегулювати всі ці питання в робочому порядку – виїжджати, зустрічатися з людьми, з центральними й місцевими органами виконавчої влади. Сьогодні люди – під урядом. Учора я Вам дала особисто доручення зустрітися з людьми і провести засідання робочої групи, а Ви вважаєте, що можна не виконати доручення прем'єр-міністра і передоручити його своїм десятим заступникам», - сказала Ю.ТИМОШЕНКО, звертаючись до Г.ФІЛІПЧУКА.
Прем'єр запропонувала міністру залишити засідання уряду й вислухати всі проблеми кримських татар, які пікетують будинок уряду. «Я прошу: зараз, будь ласка, збирайте свою команду, йдіть до людей, з'ясовуйте алгоритм Ваших рішень і персонально зустрічайтеся з людьми. Будь ласка, йдіть зараз до людей, а потім повернетеся на засідання уряду», - сказала вона.
Італійський Сенат ухвалив законопроект щодо безпеки, через який у країні триває запекла дискусія. Документ містить кілька норм щодо мігрантів, які опозиція називає «расистськими та просто ганебними». Cпірний законопроект, який просуває ультраправа «Ліга Півночі», тричі провалювався на голосуванні. Зрештою, деякі норми були з нього виключені. Утім, і схвалений варіант містить як норми, з якими згодні всі – такі як скасування можливості домашнього арешту для гвалтівників, так і низку положень, що викликають запеклі дискусії й звинувачення у расизмі.
Муфтій мусульман Криму Хаджі Еміралі АБЛАЄВ і постійний представник Президента України в автономії Леонід ЖУНЬКО оприлюднили спільну заяві муфтія мусульман і представника глави держави. Вони вважають, що органи влади і самоврядування у Криму мають дотримуватися рівного ставлення до всіх конфесій. Е.АБЛАЄВ і Л.ЖУНЬКО закликають Сімферопольську міську раду знайти спільну мову із Муфтіятом мусульман Криму щодо землі для будівництва Соборної мечеті. Муфтій мусульман Криму і постійний представник глави держави в автономії також виступають за активізацію роботи з повернення культових споруд релігійним організаціям. За інформацією прес-служби Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, Леонід Жунько відзначив важливість проведення таких зустрічей з метою подальших консультацій з проблемних питань та сприяння етнополітичної і міжрелігійної стабільності в АРК.
Надзвичайний та Повноважний посол США в Україні Вільям Тейлор 22 січня, перебуваючи з робочим візитом в Криму, відвідав місце майбутнього будівництва Джума Джамі (Соборної мечеті) в Сімферополі — вул. Ялтинська, 22. Зустріч з американським дипломатом провели перший заступник Голови Меджлісу кримсько-татарського народу Рефат Чубаров та Муфтій мусульман Криму Хаджі Еміралі Аблаєв. Ознайомившись з історією вирішення питання будівництва Соборної мечеті, Вільям Тейлор зазначив, що «з великою надією очікуватиме, що під час наступного візиту в Сімферополь саме на цьому місці побачить збудовану Соборну мечеть».
Як інформує «Майдан», відвідати місце під будівництво Соборної мечеті посол планував ще в жовтні, проте візит все-таки довелося перенести. «Сьогодні, перебуваючи в Криму, я радію наданій мені можливості побувати на місці, настільки важливому для кримськотатарського народу», — зазначив посол.
Рефат Чубаров підкреслив, що візит посла США можна розглядати також як практичне втілення проголошеного в інавгураційній промові Президента США Барака Обами принципу однакового ставлення до цінностей та ідеалів всіх народів та релігій.
Стартував третій етап акції кримських татар, які вимагають від Сімферопольської міської ради виділити ділянку площею 2,7 гектарів по вулиці Ялтинська, 22 для будівництва Соборної мечеті (Джума-Джамі).
Представники кримськотатарського меджлісу і мусульманських общин сьогодні почали викладати з ракушняка паркан по периметру ділянки, яку вони вимагають під мечеть.
Символічний паркан, заввишки близько метра, встановлюють з каміння, яке було зібрано в ході другого етапу акції «Від кожного мусульманина – по одному будівельному каменю». Розчин не використовується.
В неділю в акції взяли участь чимало кримських татар (до 230-250 осіб).
Делегація міжнародних партнерів та донорів Програми розвитку та інтеграції Криму прибула на чолі з ПРООН з метою обговорення результатів співпраці та перспектив покращення сталого регіонального розвитку у майбутньому. Учасники візиту, серед яких представники Європейської Комісії, урядів Нідерландів, Швеції, Туреччини, Об’єднаного Королівства та Сполучених Штатів зустрічаються із урядовими партнерами та місцевою владою АР Крим, представниками територіальних громад та їх організацій, та експертами, які працюють в рамках Програми інтеграції та розвитку Криму. Загальною метою візиту є обговорення досягнутих результатів та визначення довготривалих, сталих та ефективних рішень соціальних та економічних проблем загального людського розвитку, які відчуває багато етнічне населення Криму. Делегація зустрілася із Спікером Верховної Ради Криму Анатолієм Гриценком та членами Ради Міністрів Криму. Після 14 років співпраці із Програмою розвитку ООН, 14 регіонів Криму було підтримано під час втілення їх місцевих сталих проектів з розвитку, що разом становить фінансову допомогу у 34 млн. дол.., в той час як близько 200,000 людей безпосередньо відчули позитивний вплив громадських ініціатив, зазначив Постійний представник Програми розвитку ООН в Україні Френсіс О’Доннел.
Активісти низки кримськотатарських організацій вимагають від Кабінету міністрів України відкликати з парламенту урядовий законопроект про відновлення прав кримськотатарського народу. Водночас, у Криму розпочалася нова кампанія з вимогами реабілітації раніше депортованих народів. Мова йде не про принципові заперечення ухвалення цього закону, а про критику його урядової версії. 11вересня нинішнього року Кабінет Міністрів України затвердив і передав на розгляд парламенту проект Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою». Законопроект не передбачає жодних пільг раніше депортованим, а лише гарантує їм рівні із постійно проживаючими громадянами права, а також сприяє «створенню умов для облаштування, працевлаштування, забезпечення землею, житлом, збереження і розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності в установленому законодавством України порядку».
Відбулася зустріч Голови Державного комітету у справах національностей та релігій Олександра Сагана з Головою Меджлісу кримськотатарського народу Мустафою Джемільовим. Обговорювали питання щодо: прискорення ухвалення закону «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою»; процесу виконання Програми розселення та облаштування депортованих кримських татар та осіб інших національностей в АРК (за рахунок коштів Державного бюджету України); прискорення створення зведеного реєстру репатріантів та членів їх сімей та щодо цільового використання бюджетних коштів на фінансову підтримку газет кримськотатарського населення. У зустрічі також брав участь Директор департаменту у справах колишніх депортованих за національною ознакою Держкомнацрелігій В.Загородній.
В Державному комітеті у справах національностей та релігій відбулася Спільна нарада Держкомнацрелігій та Рескомнацу Криму, присвячена стану виконання заходів «Програми розселення та облаштування депортованих кримських татар та осіб інших національностей, що повернулися на проживання в Україну, їх адаптації та інтеграції в українське суспільство на період до 2010 р.» за 9 місяців 2008 року. Аналізуючи виконання Постанови Кабінету Міністрів, виконання плану капітальних вкладень по реалізації заходів Програми розселення та облаштування депортованих кримських татар та осіб інших національностей в АРК (за рахунок коштів Державного бюджету) за 9 місяців 2008 року, а також умов договору від 25.03.2008 р. №7, та від 27.05.2008 р. №8/4-12-27 про хід формування зведеного реєстру репатріантів та членів їх сімей, Держкомнацрелігій висловив занепокоєність щодо будівництва житлових будинків, інженерної інфраструктури та введенням цих об'єктів в експлуатацію, а також звернув увагу на повільну роботу щодо формування зведеного реєстру репатріантів та членів їх сімей.
На виконання заходів Програми розселення та облаштування депортованих кримських татар та осіб інших національностей, які були депортовані з території України, станом на 26 серпня 2008 року з Державного бюджету України профінансовано 32,73 млн. гри., що складає 45,83% річного плану. Зокрема, капітальні видатки профінансовано на 46,0% (30,84млн.грн.) річного плану, видатки на соціально-культурну мережу — на 43,24% (1,89млн. грн.). В повному обсязі профінансовано видатки на придбання житла на вторинному ринку — 1,25 млн. грн., та на виконання заходів, пов'язаних з формуванням зведеного реєстру репатріантів та членів їх сімей — 0,53 млн. грн. Відбувається інтенсивне освоєння цих коштів.
Активізувалася робота по формуванню зведеного реєстру репатріантів і членів їх сімей. За даними Республіканського комітету Автономної Республіки Крим у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян, до бази даних реєстру внесено 101,0 тис. записів, що містять інформацію про надання репатріантам житла, земельних ділянок, а також квартирний облік. За оперативними даними виконкомів міських рад та районних держадміністрацій також підготовлено інформацію на 45,8 тис. осіб. для внесення їх до реєстру.
Голова Верховної Ради Криму Анатолій Гриценко заявляє, що висловлені у зверненні до Президента України звинувачення на адресу кримської влади з приводу того, що вона більше уваги надає архітектурним та історичним пам`ятникам християнської культури, ніж історичній спадщині мусульман, не відповідають дійсності. Так спікер парламенту Криму прокоментував заяви, висловлені під час IV Курултаю мусульман Криму в липні. За даними А.Гриценка, починаючи з 1993 року, на ремонтно-відновлювальні роботи культових споруд кримських татар було виділено значні фінансові ресурси. «При цьому за всі ці роки на відновлення культових християнських споруд бюджетні кошти, на жаль, вперше було виділено лише на реставрацію вірменського монастиря Сурб-Хач до святкування його 650-річчя. Наведена фінансова статистика говорить не на користь християнських святинь, розташованих на території кримського півострова», - зазначив А.Гриценко.
Крім того, голова кримського парламенту назвав безпідставною критику на адресу органів влади з приводу того, що вони не вирішують питання з повернення колишніх мусульманських мечетей. ”Сьогодні в Криму в списку неповернених колишніх культових будівель значиться 23 таких об`єкту, з них - лише 5 мусульманських. Щодо чотирьох з цих п`яти немає жодних об`єктивних перешкод для прийняття позитивного рішення у разі надання зацікавленою стороною пакета необхідних документів”, - уточнив голова парламенту автономії. Він запевнив, що керівництво Криму «і надалі приділятиме пильну увагу проблемі збереження історичної і культурної спадщини всіх етносів, які проживають сьогодні на півострові», а також продовжувати фінансувати ремонтно-відновлювальні роботи на пам`ятках історії та культури Криму. Гриценко застеріг окремих політичних діячів від висловлювань, які могли б негативно позначитися на міжнаціональній згоді в автономії. ”Явно упереджене ставлення і навмисне перекручування фактів – все це створює нездорову напруженість у відносинах між різними конфесіями і різними релігійними громадами. Тому я б попросив окремих політиків з числа кримських татар не грати на релігійних почуттях віруючих, а дуже зважено підходити до такої делікатної теми, як релігійні святині”, - сказав голова ВР АРК.
У Духовному управлінні мусульман Криму заявляють про катастрофічний стан низки ісламських пам`ятників на півострові. Зокрема, заявляють про жахливий стан всесвітньо відомих споруд, зокрема Узбек Джамі, 700-річний ювілей якого відзначатимуть 2013 року, Бейбарс Джамі, побудованого 686 років тому, і Ескі-сарай Джамі (1375 року будівництва). Делегати IV Курултаю мусульман Криму, який відбувся днями в Сімферополі, зажадали прийняття державою спецпрограми з відновлення і реставрації ісламських пам`ятників в Криму. «Багато людей справедливо запитують: чому разом з тим, що в державі здійснюються відповідні заходи щодо порятунку відомих архітектурних пам`яток християнської культури, така зневага до культурної спадщини інших віросповідань? Водночас ці ж люди пропонують: «Можливо, ситуація зміниться на краще, якщо Президент України виступить з ініціативою щодо порятунку разом з християнськими і мусульманських пам`яток культури», – сказано в зверненні учасників IV Курултаю мусульман Криму до В.ЮЩЕНКА. Крім того, мусульмани висловлюють занепокоєння через те, що місцева влада не «хоче виконувати норми чинного законодавства України, що зобов`язують їх повернути релігійним організаціям культові будівлі і інші духовні святині і пам`ятники, які належали їм раніше». «Досі десятки споруд - історичних джамі, а також інших ісламських пам`яток і святинь - незаконно утримують державні, комунальні установи або приватні особи», – наголошує Духовне управління мусульман Криму.
Дискримінація кримських татар в 2007 році помітно посилилася. Про це сказано у Доповіді "Права людини в Україні - 2007", яку оприлюднили 35 українських правозахиснихї організацій. Як вказано у розділі "Деякі аспекти права на захист від дискримінації та боротьби з расизмом і ксенофобією" - насамперед це пов’язано з конфліктами щодо самозахоплення земельних ділянок, які загострилися у 2007 році. Самозахоплення були для усіх мешканців Криму майже не єдиним можливим засобом отримати землю для будівництва житла і ведення хазяйства, і його використовували не тільки кримські татари, а й інші мешканці Криму. Преса Криму, спекулюючи на цій темі, писала тільки про кримськотатарські захоплення, твердять доповідачі, і розв’язала справжню антитатарську та ісламофобську інформаційну кампанію. Ксенофобія проти татар вихлюпується у вигляді образ, актів вандалізму щодо святих місць, зокрема, мусульманських кладовищ, і навіть фізичних нападів. Іноді конфлікти з-за земельної ділянки або побутові сварки переростали у масштабні міжетнічні зіткнення з великою кількістю учасників з обох сторін і великою кількістю постраждалих. Докладніше - у розділі Бібліотека сайту Xenodocuments.
Замість соборної мечеті - зона відпочинку. Депутати сімферопольської міськради проголосували за створення на вулиці Ялтинській, 22 парку "Ювілейний". Духовне управління мусульман на цьому місці має намір побудувати головну мечеть. Конфлікт навколо будівництва соборної мечеті в Сімферополі на вулиці Ялтинська, 22 між міськрадою, духовним управлінням мусульман і Меджлісом кримськотатарського народу набув розвитку. Територію на вулиці Ялтинській на сесії міськради запропонували зробити лісопарком. Усі роботи планують завершити до літа наступного року. До ювілею кримської столиці. Рішення замість мечеті побудувати парк підтримали не всі депутати. З більшістю погодився й мер Геннадій Бабенко. Обіцяє: уже найближчим часом у Сімферополі пройде референдум з будівництва мечеті на Ялтинській, 22. У тому, що городяни підтримають ідею створення парка - не сумнівається. Там будівництво соборної мечеті почнеться вже цією осінню, говорять у Меджлісі. Духовне керування мусульман виграло цього року 3 судів. Останній, апеляційний, минулого тижня в Севастополі. У меджлісі пообіцяли: у відповідь на референдум будуть ініціювати перевибори мера кримської столиці.
У Меджлісі кримськотатарського народу відбулася робоча зустріч першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова й муфтія мусульман Криму Аджи Еміралі Аблаєва з міжнародним координатором Програми розвитку й інтеграції Криму ПРООН Аделін Гоне й старшим аналітиком ПРИК ПРООН Євгеном Ханом. Учасники зустрічі обговорили основні положення попереднього варіанту спеціального дослідження з міжконфесійної ситуації в Автономній Республіці Крим, підготовленого ПРООН, а також обмінялися думками про форми, методи й ефективність роботи Ради з безпеки людей й розвитку при голові Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Р. Чубаров, підкреслив важливість проведення досліджень фахівцями ПРООН з різних сфер життєдіяльності кримського суспільства, помітив, що реалізація запропонованих на їхній основі рекомендацій багато в чому буде залежати від професіоналізму й бажання кримської влади керувати процесами в Криму на основі чесного й відкритого діалогу з усіма суб'єктами суспільно-політичних і соціально-економічних процесів.
«Нам иногда прямым текстом говорят: «Не надо нам здесь ваших негров!» – рассказывает Дина Гуд. Вот уже 12 лет она занимается проблемами беженцев, а последние четыре года возглавляет благотворительный фонд «Рокада». Он работает при содействии представительства Верховного комиссара по делам беженцев в Украине.
Только в 2007 г. сюда обратилось около тысячи беженцев. «Жилье, деньги, работа – все это проблема. Особенно сложно с темнокожими. Вот, например, появилась временная занятость: надо развесить объявления, склеить коробки. Посылаем наших ребят. Всех взяли, а сомалийцы вернулись: говорят, им работы не хватило. Звоним узнать, что случилось. А нам в ответ: “Ой, девочки, не присылайте нам черненьких”».
Зачем люди едут в страну, где им ничего не светит? Дина Гуд говорит, что многие надеются: в Украине будут недолго, уедут в счастливый западный рай. Однако перевоз одного человека стоит от $5 тыс. Едут, естественно, нелегально.
Получить статус беженца могут далеко не все. Например, человек, который бежал от политического режима или религиозных преследований, – это беженец. А тот, кто прятался от войны – нет. С временными документами – справками – люди живут годами. «На Шулявке работает очень много таких. Некоторые уже успели наплодить детей, а иные даже посидели в тюрьмах или переболели туберкулезом… Большая проблема – дети от смешанных браков. Наша девчонка родила от парня из Анголы. И решила отдать ребенка в дом малютки. Папа хотел оставить его себе, но права у него здесь птичьи. Мы несколько месяцев судились, в итоге ребенка таки отдали государству», – вспоминает Гуд.
З восьмого серпня до другого вересня Україна звітуватиме в Женеві у Комітеті з подолання расової дискримінації про виконання Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. За цим посиланням можна ознайомитись з офіційним звітом нашої держави. Якщо його почитати, то складається враження, що наші чиновники тільки тим і займаються, що працюють над подоланням дискримінації на расовому та етнічному ґрунті. І дискримінація ця якщо не подолана, то уже майже не існує, так дрібниці.