Расова дискримінація: Громадянські та політичні права

• 2009-09-07
• Німеччина
• Джерело: Радіо "Німецька хвиля"

За кілька тижнів до парламентських виборів у Німеччині в центрі уваги опинилася політика консервативного блоку ХДС/ХСС щодо іноземців. Правозахисники критикують плани депортації іноземних злочинців. Amnesty International звинуватила блок партій ХДС/ХСС у неповазі до міжнародного права. Генсек німецького представництва правозахисної організації Моніка Люке вважає, що вимога депортувати іноземних злочинців, записана у виборчій програмі ХДС/ХСС, порушує міжнародне право. Це означає, що іноземців повертатимуть до країн, де їм загрожують тортури, сказала Люке в інтерв’ю газеті «Зюддойче цайтунг». ХДС/ХСС пропонує депортувати з Німеччини навіть тих іноземців, яких засуджено до одного року тюрми. На думку правозахисників, це торкнеться не лише підозрюваних у тероризмі, а й тих іноземців, хто надав про себе недостовірні відомості чи сфальшовані документи. Вимога більш суворих норм по відношенню до іноземців наближає консервативний блок ХДС/ХСС до праворадикальної Націонал-демократичної партії, одне з гасел якої - «Геть іноземних злочинців!».

• 2009-07-25
• Крим
• Джерело: е-Крым

По мнению заместителя председателя Меджлиса крымскотатарского народа Рефата Чубарова, Меджлис не зарегистрирован в соответствии с украинским законодательством ввиду несовершенства нормативно-правовой базы. «Любой народ имеет право на создание своих национальных институтов. Если это каким-то образом пока не вписывается в правовое пространство Украины, давайте будем делать, опираясь на международные акты, давайте будем приводить наше законодательство в соответствие», — заявил Р. Чубаров в эфире радиостанции «Транс-М-радио». Он напомнил, что в 2007 году Организацией Объединенных Наций была принята Декларация о правах коренных народов и Украина была одним из немногих государств, которые воздержались от голосования по принятию декларации. Вместе с тем, по словам зампреда Меджлиса, в документе «четко сказано», каким образом должны реализовываться права коренных народов в рамках того или иного государства.

• 2009-07-16
• Європа.
• Джерело: Німецька хвиля

Канада відновила візовий режим для громадян Чеської республіки, пояснивши це напливом шукачів політичного притулку з цієї країни. Насамперед йдеться про чеських ромів, які твердять, що є жертвами дискримінації. За даними канадської міграційної служби, протягом останніх шести місяців більше 1700 чеських громадян – представники циганської меншини – зажадали політичного притулку. Це вдвічі більше ніж за цілий 2008 рік. А відтак надійшли санкції. Чеська сторона категорично заявляє, що вжито їх несправедливо і апелює до Європейської комісії, яка мала б закликати всі країни ЄС впускати до себе канадців лише з візами. Теоретично – можливий варіант, але на практиці – малоймовірний.

• 2009-07-15
• Київ, в СБУ
• Джерело: Майдан

Відбувся круглий стіл «Депортація кримських татар: історичні та правові оцінки». У заході взяли участь народні депутати України, представники СБУ, громадських організацій, засобів масової інформації, історики, правознавці. Звертаючись до учасників круглого столу, заступник голови СБ України Микола Герасименко зазначив, що на виконання доручення Президента України Віктора Ющенка Служба безпеки України у взаємодії з Генпрокуратурою України проводить збір матеріалів, які стосуються незаконних виселень у 1944 році кримськотатарського народу та інших народів, які проживали на території Криму. Збираються та вивчаються документи про злочини тоталітарного режиму у 1944 році, встановлюються та опитуються свідки. За результатами, відповідно до вимог національного законодавства, СБУ та Генпрокуратура нададуть правову оцінку незаконному насильницькому виселенню народів Криму. Народний депутат України Мустафа Джемілєв наголосив, що насильницьку депортацію 1944 року, здійснену радянськими репресивними органами, слід кваліфікувати як геноцид, оскільки за два роки у вигнанні за різними підрахунками загинуло від 38 до 46 відсотків кримськотатарського народу.

• 2009-05-18
• Крим
• Порівняй: 1 2
• Джерело: Радіо Свобода

Цього року виповнюється 65 років із часу депортації кримськотатарського народу з Криму у райони Сибіру, Уралу та Центральної Азії колишнього СРСР. За наказом голови Державного Комітету оборони Радянського Союзу Сталіна, бійці Червоної Армії і військ НКВС з ранку 18 травня і до вечора 20 травня 1944 року з Криму виселили майже 190 тисяч кримських татар. Голова Асоціації кримськотатарських працівників освіти «Мааріфчи» Сафуре Коджаметова називає найтрагічнішим наслідком депортації – фактичну втрату рідної мови молодшими поколіннями і руйнацію системи кримськотатарської освіти. В результаті депортації були закриті сотні кримськотатарських шкіл та інших навчальних закладів. Зараз в Криму діє лише 15 (із понад 650) шкіл, формально, з кримськотатарською мовою викладання, з яких 13 – школи 1-3 ступеня. Але і в них викладання, власне, кримськотатарською мовою ведеться лише в початкових класах, оскільки для старших класів немає підручників. Частина з них уже підготовлена, але у Міністерства освіти та науки України немає чи то грошей на їхнє видання, чи то бажання.

• 15.04.2008
• Джерело: УНІАН

Радники з правових питань представництва Управління Верховного Комісара ООН з прав біженців в Україні (УВКБ ООН) Дмитро ПЛЕЧКО і Оксана БАБИЧ занепокоєні останніми подіями, що відбуваються в Криму, зокрема актами вандалізму на мусульманських кладовищах і появою образливих по відношенню до кримських татар написів.

• 2008-03-28
• Київ
• Джерело: Прес-служба Держкомнацрелігій

Державний Комітет у справах національностей і релігій розробив законопроект «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою». Головна мета цього законопроекту — створення правових підстав для реалізації державної політики у сфері облаштування, адаптації та інтеграції депортованих осіб і членів їх сімей в українське суспільство, забезпечення відповідних умов для розвитку їх культури та національних традицій. Проект даного Закону містить комплекс основних правових, соціальних та культурних питань щодо гарантованого забезпечення прав депортованих осіб, дає визначення термінів «депортація», «депортована особа», «члени сім’ї депортованої особи», «місце постійного проживання» тощо.

• 2008-02-11
• Сімферополь
• Джерело: РБК-Украина

В связи с беспрецедентным актом вандализма, совершенным в пгт. Нижнегорский (АРК), в ходе которого были разрушены около 270 захоронений на мусульманском кладбище, 11 февраля состоялось заседание Президиума Меджлиса крымскотатарского народа. Об этом РБК-Украина сообщили в пресс-службе Меджлиса.

В ходе заседания президиума первый заместитель председателя Меджлиса крымскотатарского народа Рефат Чубаров подчеркнул, что жители района выразили крайнее возмущение в связи с чудовищным актом вандализма и потребовали от властей принятия всех необходимых мер для неповторения подобного в будущем.

Кроме того, Р.Чубаров указал на избирательное отношение крымских властей к правам и интересам жителей полуострова в зависимости от их вероисповедания. В качестве примера дискриминации граждан Украины, исповедующих ислам, Рефат Чубаров привел ситуации вокруг строительства Соборной мечети в Симферополе.

Как подчеркнули в пресс-службе, члены президиума Меджлиса крымскотатарского народа отметили, что "усиливающиеся в последнее время системные попытки к дестабилизации общественно-политической ситуации проявляются как со стороны самой крымской власти, так и могут быть инициированы внешними силами. В этой связи, президиум Меджлиса крымскотатарского народа считает, что расследование обстоятельств резонансных событий последнего времени не может осуществляться силами крымских управлений МВД и СБУ Украины, среди сотрудников которых немало тех, кто исповедует по отношению к крымским татарам явные ксенофобские настроения".

На заседании Президиума Меджлиса крымскотатарского народа были утверждены положения текста Заявления в адрес Президента Украины, которое будет опубликовано в СМИ.

• 2007-11-28
• Джерело: Главред

Головний рабин України Моше-Реувена АСМАН вважає, що держава не дотримується прав конфесій

В інтерв'ю журналу «Главред» головний рабин України Моше-Реувена АСМАН повідомив, що українська держава досі не виконала власні зобов'язання з реституції. Після того, як до Київської міської влади надійшло прохання єврейської громади про реституцію синагоги Баришпольського (в районі автовокзалу), яка багато років пустувала – останню одразу було передано для інших потреб. Крім цього, П. АСМАН наводить факти, що підтверджують наміри Київської міської влади відстрочити також повернення іншої будівлі колишньої синагоги (вул. Шота Руставелі, 19).

Громада має намір позиватися з КМДА. А якщо вітчизняна судова система не допоможе, звернутися до Європейського суду з прав людини. На сьогодні, за оцінкою головного рабина, по всій Україні повернуто приблизно 50% майна, яке належало єврейській громаді. Культові споруди - не все майно, що підлягає реституції. Йдеться також про конфісковані комуністичним режимом Сувої Тори, архівні документи, синагогальне начиння, єврейські книги.

• 2007-11-10
• Джерело: УНІАН

Віце-президент Міжнародного благодійного ромського жіночого фонду "Чіріклі" Земфіра КОНДУР:

Роми в Україні є подвійними жертвами дискримінації. Найбільша їх проблема – відсутність документів. У людей нема паспортів. У дітей нема свідоцтв про народження. Це призводить до того, що діти не можуть поступати в дитячі садочки, школи, люди не можуть працевлаштуватися, оформити документи на житло. В принципі, вони обмежені в усіх фундаментальних правах.

Маленький приклад. На початку вересня ми відвідали місто Павлоград у Дніпропетровській області, де я побачила одну дуже бідну ромську родину, в якій проживає 11 дітей. Ромська жінка на ім‘я Поліна зібрала дітей, батьки яких знаходяться у в‘язниці, щоб вони не залишилися без опіки. Вони всі живуть в одному маленькому будинку на інвалідську пенсію Поліни. Але оформити опікунство на цих дітей вона не може, тому що у всіх цих дітей немає свідоцтв про народження. Найстаршій дитині 18 років. Він дуже хоче працювати, але без документів не може. Він навіть від дому відійти боїться. А коли захворіла найменша дитина, лікарі відмовилися прийняти її без грошей і документів.

Нам дуже часто телефонують батьки і жаліються, що їхніх дітей не приймають в школи. Не-ромські батьки не хочуть, щоб їхні діти навчалися з ромами. Існує негативний стереотип, що рома – це суспільне зло, що вони розносять різноманітні хвороби, що з ними небезпечно бути поряд. Тому батьки ставлять директорам шкіл умову: якщо ви будете набирати ромських дітей, наші діти підуть з вашої школи. Така ситуація трапилася недавно на Закарпатті. Майбутнього у таких дітей, які не відвідують школу, звісно, нема.

Наступна проблема, з якою зіштовхуються роми, - це стосунки з правоохоронними органами. Люди неграмотні, вони настільки бояться правоохоронців, що готові віддати все, що в них є, тільки щоб їх не займали. Часто практикуються рейди в ромські компактні поселення – в основному увечері чи вночі. Правоохоронці просто вриваються в ромські помешкання, проводять обшуки. Іноді підкидають наркотики, забирають у відділки цілі сім‘ї. Знають, що в цих людей нема документів. Телефонують їх родичам і вимагають грошей. В Кременчуці був випадок, коли міліціонер убив ромську дитину. І він зараз продовжує працювати, ще й підвищення по службі отримав.

Таких історій - маса. Але роми не звертаються в міліцію, бо як тільки вони звернуться, то стануть жертвами. Міліціонери довго не розбираються, коли бачать рома: "Ти ром і ти винен!".

Люди насправді дуже мало знають, хто такі рома. Тому необхідна велика робота з представниками ЗМІ, щоб більше розповісти про їх специфіку.