Просвіта/протидія: Акції

• 2010-01-06
• Крим, Севастополь
• Джерело: ТСН

Лідера ВО "Свободи" у Севастополі зустріли гаслами "Фашизм не пройде" і не пустили на корабель ВМС України.
З'їзд ВО "Свобода" за участю лідера об'єднання, кандидата в президенти Олега Тягнибока в Севастополі призвів до заворушень у центрі міста, в яких взяли участь близько тисячі городян.

• 2010-01-03
• Москва
• Порівняй: 1 2 3 4 5 6
• Джерело: МПД

В Москве стартовала кампания по подготовке большой антифашистской демонстрации 19 января 2010 года. "В этот день исполнится год со дня убийства нацистами адвоката Станислава Маркелова и журналистки Анастасии Бабуровой. Убийство С.Маркелова и А.Бабуровой, считают участники "Комитета 19 января", есть лишь одно из проявлений нацистского терроризма, поднявшего голову в России. Все убийцы - выходцы из определённой среды. Из одной и той же среды. Их можно победить только совместными усилиями - преодолев барьеры между разными политическими активистами, а также между активистами и людьми, не доверяющими политикам и не включёнными в политический процесс". Написано верно, но захотят ли "не включённые" включиться? Это, наверное, основной вопрос. Именно за таких невключённых и идёт борьба на политическом поле. Что же касается кампании за проведение демонстрации 19 января 2010 года, вот такие простые адреса ссылок, легко запоминаются: http://19jan.ru/ и http://jan-19.livejournal.com/. Сайт http://www.zaprava.ru/ уточняет маршрут, на который уже подана заявка московским властям: 19 января 2010 года с 19 до 20 часов - шествие по Петровскому, Рождественском и Сретенскому бульварам и с 20 до 21 часа -- митинг в сквере у памятника Грибоедову в Москве.

• 2009-10-31
• Київ
• Порівняй: 1
• Джерело: Вл. інф

«Я кажу расизму НІ». Взяти участь у фотосесії з написом такого змісту пропонували гостям МКФ «Молодість» активісти «Міжнародної Амністії в Україні» у Києві. Інформаційна акція проти расизму тривала протягом трьох днів у фестивальному центрі – кінотеатрі «Київ». Її присвятили позаконкурсній програмі Фестивалю «Кіно за права людини». Своє рішуче «НІ» расизму таким чином висловили режисер фільму «Росія 88» Павєл Бардін та актор Пьотр Федоров (Росія), режисер фільму «Той берег» Георгій Овашвілі (Грузія). Фільми «Росія 88» та «Той берег» змагаються у конкурсі повнометражних фільмів. В акції проти ксенофобії та расизму взяли участь й генеральний продюсер кінокомпанії Sota Cinema Group Олег Кохан (Україна) та режисер фільму «Дошка» Олександр Кокізюк (Україна). Стрічка «Дошка» - у програмі «Українська панорама» Фестивалю цього року. Також активісти «Міжнародної Амністії в Україні» збирали підписи під петиціями до уряду України із закликом вжити заходів для подолання расизму та ксенофобії; до уряду Словаччини з закликом подолати сегрегацію дітей ромів у Словаччині. Також учасники інформаційної акції проти расизму під час Кінофестивалю ставили свої підписи під петицією до уряду Франції на захист окремих жертв расизму у Франції. Усього близько 765 людей залишили свій підпис на захист прав людини. Серед підписантів – експерти, учасники Панельної дискусії з організаторами програми «Кіно за права людини» кінофестивалю на тему «Промоція цінностей і прав людини засобами кіномистецтва»: п. Сімоне Волькен, регіональний представник Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців в Білорусі, Молдові та Україні; п. Аке Петерсон, представник Генерального секретаря Ради Європи з координації програм співробітництва в Україні; п. Улф Ахлберг, директорат з комунікацій Ради Європи (Страсбург); інформаційний радник представництва верховного комісара ООН у справах біженців в Україні, Росії та Молдові п. Наталія Прокопчук; п. Марина Говорухіна, прес-аташе Української Гельсінської Спілки з прав людини; п. Лео Кантор, директор фестивалю «Гуманість у світі» (Стокгольм, Швеція); директор Бюро інформації Ради Європи в Україні п. Олександр Павліченко. А ще – журналісти, співробітники Фестивального телебачення «Молодості», навіть і члени різних журі Фестивалю, як-от Алік Шпилюк, член журі FIPRESCI на 39му МКФ «Молодість»; Олексій Чащін, член журі цьогорічної секції «Sunny Bunny» та Артем Денисов, генеральний директор МКФ «Молодості»; Лєснікова Олена, актриса театру «Дах». В акції у Києві взяли участь й активісти Amnesty International - Євген Голощапов, колишній директор «Міжнародної Амністії Молдова» та Джордж Іторо Ебонг, координатор молодіжної мережі «Міжнародної Амністії в Україні». Фото очікуйте на сайті Фестивалю у рубриці «Фотогалерея»: www.molodist.com та на сторінці Xenodocuments.org.ua Нагадаємо, за підтримки правозахисної організації "Міжнародна Амністія в Україні" вийшов друком спеціальний буклет позаконкурсної Програми "Кіно за права людини", куди увійшла інформація про фільм «Росія 88». Активісти Amnesty International проводили під час Фестивалю інформаційні акції проти расизму, приурочені до показу стрічки «Росія 88».

• 2009-07-24
• Чернівці
• Джерело: Радіо Свобода

Протягом двох тижнів єврейське кладовище на вулиці Зеленій у Чернівцях будуть прибирати студенти з Європи та різних куточків України. Це волонтери нового проекту німецької недержавної організації «Акція спокути – служба миру». Мета літнього волонтерського табору – вивчити історію єврейської громади міста. Службу миру волонтери зараз несуть також у Львові, Києві та Сімферополі. Німець Денис Машман заради волонтерства відклав відпочинок на морі. Вивчати історію євреїв в Україні його спонукав фільм про трагічні долі львів’ян під час Другої світової війни. «Фільм показує, як німці, нацистська армія знищувала євреїв. Мені було дуже соромно, – каже він. – Я думаю, що можливо, тут, в Україні, можна вивчати цю історію і щось робити».

• 2009-07-13
• Київ
• Порівняй: 1
• Джерело: "Газета.ua"

Масову акцію протесту проти поширення расизму провели представники київської африканської діаспори. Марш пройшов одночасно з похоронами Джуліуса Езіке, якого застрелили наприкінці червня. Іноземці пройшли ходою від Шулявського моста до лікарні N9 на вулиці Ризькій. Перш ніж відправитися до клініки, африканці зібралися біля своїх робочих місць на ринку секонд-хенду.

• 2009-07-11
• Німеччина
• Джерело: Майдан

В середу, 1-го липня в залі суду Дрездена була вбита єгипетська громадянка Marwa Alsharbini. Вбивця Alex W., колишній російський громадянин, маючи ксенофобські почуття до потерпілої, наніс їй 18 ножових поранень, які виявилися смертельними. Загибла була на 4-му місяці вагітності. Загибла була членом національної гандбольної команди Єгипту в 1992−1999 роках, вона приїхала до Дрездена разом з чоловіком в 2008 року. Чоловік проводив дослідження в галузі генетики в Дрезденському Інституті Макса Планка з молекулярної клітинної біології та генетики.

• 2009-05-26
• Європа.
• Джерело: TCH.ua

25 травня фінські антифашисти атакували бомбами з фарбою посольство України в Гельсінкі. Як зазначається, цей напад був здійснений "на знак протесту проти альянсу президента України Ющенка з ультраправими". Крім того, за інформацією антифашистів, ця акція була проведена на знак солідарності з Алєксеєм Бичиним, Артуром Валеєвим, Артемом Лоскутковим і з рештою антифашистів, "репресованих в Росії". Раніше президент Віктор Ющенко звернувся до Міністерства внутрішніх справ і Служби безпеки України з вимогою ретельного "розслідувати вбивство одеського студента Максима Чайки, скоєнного в Одесі членами екстремістської організації Антифа". Антифашисти розцінили заяву Ющенка з приводу інциденту між членами молодіжних організацій націоналістичного і антифашистського напрямів в Одесі як втручання розслідування.

• 2009-05-22
• Сімферополь
• Порівняй: 1
• Джерело: Радіо Свобода

За висунення голови Меджлісу кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва претендентом на здобуття Нобелівської премії миру за 2009 рік проголосували всі без винятку делегати Всесвітнього конгресу, який відбувається в Сімферополі. Ініціатори такого кроку – представники кримськотатарської діаспори з Польщі, Туреччини і Румунії – вважають, що лідер Меджлісу зробив великий внесок у мирне і безпрецедентне повернення кримськотатарського народу на свою історичну батьківщину – до Криму. На їхню думку, за багатолітню дисидентську і правозахисну діяльність, за тривалу боротьбу та організацію повернення кримських татар з місць депортації та відстоювання прав співвітчизників мирними методами Мустафа Джемілєв гідний найвищого міжнародного визнання. 65-річний Мустафа Джемілєв відомий як активний борець за права кримських татар, виступав проти радянського репресивного режиму, за що майже 14 років провів в ув’язненні та у засланні. З 1991 року очолює Меджліс кримськотатарського народу. Народний депутат України від блоку НУНС, лауреат Премії ООН імені Нансена. 19 травня в Ханському палаці Бахчисарая в Криму розпочав роботу перший Всесвітній конгрес кримських татар. В його роботі беруть участь понад 800 делегатів і гостей з 12 країн світу. Сьогодні Конгрес завершує свою роботу в Сімферополі.

• 2009-05-19
• Київ
• Джерело: УНІАН-Права людини

Кримські татари мають намір продовжувати голодування до ухвалення рішення уряду про виділення їм земельних ділянок. Про це сьогодні на прес-конференції в УНІАН повідомили учасники пікету будівлі Кабінету Міністрів України, представники громадської організації «Авдет» Наріман ПОТЄЛОВ, Ділявер РЕШІТОВ, Рінат ШАЙМАРДАНОВ і Решат СЕЙДАЛІЄВ. «Голодування триватиме до ухвалення рішення. Якщо рішення не буде, можлива голодна смерть одного з учасників акції», - сказав Р.ШАЙМАРДАНОВ. У свою чергу Н.ПОТЄЛОВ повідомив, що відсьогодні акція протесту переходить у нову форму – лежачий страйк. «Учасники акції ляжуть перед Кабміном на землю і лежатимуть упродовж світлового дня. Влада не залишає нам іншого виходу. Ми готові йти до останнього, щоб привернути увагу прем`єр-міністра до нашої проблеми. І це повторюватиметься щодня, до вирішення нашого питання», - відзначив він. Н.ПОТЄЛОВ уточнив, що в даний час із 120 учасників пікету про голодування оголосили семеро, зокрема 5 чоловіків і 2 жінки. Тим часом Р.СЕЙДАЛІЄВ додав, що учасники акції представляють інтереси 15 тисяч сімей українських громадян різних національностей: кримських татар, українців, росіян, вірмен і греків, які проживають у Криму. За словами Д.РЕШІТОВА, з 16 травня правоохоронні органи почали чинити тиск на учасників акції. «Коли знесилені з голоду учасники акції розгорнули спальні мішки і лягли на землю, наряд міліції зажадав скрутити надувні матраци і спальні мішки, вимагаючи проводити голодування стоячи або сидячи. Пролунали погрози застосувати силу або викликати прибиральну техніку нібито для очищення території», - уточнив він. За його словами, міліція викликала швидку допомогу для огляду фізичного стану учасників акції, але лікарі не провели ніякого обстеження, а запропонували тим, хто голодує написати заяву про відмову від надання медичної допомоги. «Одержавши відмову підписувати таку заяву, лікарі поїхали», - сказав Д.РЕШІТОВ. «Триває п`ята доба голодування. Попри офіційну заяву про голодування, учасникам акції не було надано медичного супроводу, голодуючим забороняють лягати, стверджуючи, що це є порушенням громадського порядку. Попри це, жодної визначеності із земельного питання немає», - наголосив Р.ШАЙМАРДАНОВ.

• 2009-05-18
• Крим
• Порівняй: 1
• Джерело: УНІАН-Права людини

18 травня кримські татари проведуть міжнародну акцію «Хвилина скорботи і єдності» на згадку про жертви депортації 1944 року. 18 травня 2009 року виповнюється 65 років з моменту масового виселення кримських татар з території Криму до Узбецької РСР. Проведення акції «Хвилина скорботи і єдності» ініціювали ряд членів громадських організацій кримських татар з різних країн і підтримав кримськотатарський Меджліс. «Рівно о 12.00 за київським часом учасники акції, незалежно від місця знаходження і заняття в цей час, зупиняються на кілька хвилин, схиляють голову і вимовляють молитву на згадку про тих, хто не повернувся (з місць депортації), і в подяку Всевишньому за те, що ми повернулися на Батьківщину – до Криму», – повідомила УНІАН прес-секретар Меджлісу кримських татар Ліля МУСЛІМОВА.

• 2009-05-17
• Сімферополь
• Джерело: УНІАН-Права людини

Кримськотатарська молодь в неділю увечері запалила в центрі Сімферополі близько 5 тисяч свічок на вшанування жертв депортації 1944 року. Як передає кореспондент УНІАН, з настанням сутінків на центральній площі міста учасники акції «Запали вогник у своєму серці» виклали зі свічок контури кримського півострова, в центрі якого була цифра «65». 18 травня 2009 року – 65-і роковини депортації кримських татар з Криму. Крім того, зі свічок викладено напис «No genocide» (немає геноциду) і тамга – національний символ кримських татар. Кримськотатарська молодь звертається до світової громадськості із закликом визнати депортацію 1944 року за акт геноциду. Акція «Запали вогник у своєму серці» проводиться в Сімферополі третій рік поспіль. Її ініціатор – Кримськотатарський молодіжний центр. Цього року, за даними організаторів, захід розширив географію: крім Сімферополя, акція відбувається в кримському місті Саки і в столиці України – Києві.

• 2009-05-15
• Київ
• Джерело: УНІАН-Права людини

Представники громадської організації «Авдет», які близько тижня пікетують будівлю Кабінету Міністрів, сьогодні оголосили голодування. Про це кореспондентові УНІАН повідомив представник громадської організації Наріман ПОТЕЛОВ. «Ми тут стоїмо вже близько тижня, і на нас ніхто не звертає жодної уваги», - сказав Н.ПОТЕЛОВ. За його словами, сьогодні відповідну заяву кримських татар було передано і зареєстровано в Секретаріаті Кабінету Міністрів України. Представник кримських татар також повідомив, що робоча група на чолі з міністром охорони навколишнього природного середовища Георгієм ФІЛІПЧУКОМ відвідувала Крим за дорученням прем'єр-міністра України Юлії ТИМОШЕНКО. «Проте жодних рішень не було ухвалено», - сказав Н.ПОТЕЛОВ. За його словами, активісти організації мають намір продовжувати голодування доти, поки не буде врегульовано земельне питання для кримських татар.

• 2009-05-03
• Європа.
• Порівняй: 1
• Джерело: Партнери

Дорогие друзья – демократы в Греции и в Европе!

27 марта 2009 года Апелляционный Суд в Афинах оправдал нациста, приверженца идей Третьего Рейха, Константиноса Плевриса, который был привлечен к суду за пропаганду антисемитизма в его книге «Евреи - вся правда». Антинацистская Инициатива считает это постановление беспрецедентным, провокационным и опасным не только для Греции, но и для всей Европы, и призывает к общеевропейской кампании по отмене данного решения.

В контексте этой кампании мы предлагаем немедленно отправить письмо протеста премьер-министру Греции для отмены постановления. Дело в том, что, если Парламент Греции и премьер-министр примут решение, скандальное постановление возможно отменить при помощи государственной ведомственной системы!

Отправьте письмо протеста по e-mail, скопировав предложенный текст письма премьер-министру и вставив в электронную форму по следующей ссылке: http://www.primeminister.gr/index.php?option=com_facileforms&Itemid=104

Вы также можете отправить письмо по адресу:

To the Prime Minister K KARAMANLIS, Maximos Mansion, 19 Irodou Attikou St. 106-74, Athens, Greece.

ПЕРЕДАЙТЕ ИНФОРАЦИЮ О НЕОБХОДИМОСТИ ОТПРАВИТЬ ПИСЬМО ПРЕМЬЕР-МИНИСТРУ как можно большему кругу людей.

Примечание: Мы просим всех друзей, отправивших письмо премьер-министру – если это возможно – информировать нас по адресу info@antinazi.gr, чтобы можно было отслеживать развитие акции протеста.

От имени Антинацистской Инициативы, Анна Стай, Ирене Кутелов.

ANTINAZI IINITIATIVE (Афины, Греция) - уже много лет занимаются противодействием ультра-правым в своей стране.

• 2009-04-17
• Київ
• Джерело: УНІАН-Права людини

Близько 30 учасників акції вимагають зустрічі з прем'єр-міністром України Юлією ТИМОШЕНКО. «У середу, 15 квітня, міністр навколишнього середовища ФИЛИПЧУК до нас не виходив, але нас запросили до будівлі Кабінету міністрів на засідання робочої групи», - сказав один із організаторів акції, представник громадської організації «Авдет» Нариман ПОТЄЛОВ. За його словами, під час засідання робочої групи з врегулювання земельних питань кримських татар було ухвалене рішення про проведення у вівторок, 21 квітня, виїзного засідання групи в Криму. «Але ми, як і раніше, хочемо зустрітися з Юлією ТИМОШЕНКО, оскільки робоча група була створена в листопаді минулого року, а проблеми не розв'язані дотепер», - підкреслив Н.ПОТЄЛОВ. Як повідомляв УНІАН, 15 квітня прем'єр-міністр Ю.ТИМОШЕНКО на засіданні уряду доручила міністру охорони навколишнього природного середовища Георгію ФИЛИПЧУКУ врегулювати проблеми кримських татар, що пікетують будівлю Кабінету міністрів. Прем'єр запропонувала міністру вийти до учасників акції протесту і вислухати їхні вимоги. У свою чергу, міністр повідомив, що на даний час складається реєстр проблем усіх учасників акції, а також паралельно створюється реєстр фактів незаконного самовільного захоплення земельних ділянок. За його словами, учасники акції просять виділити їм земельні ділянки в Сімферополі, Євпаторії, Алушті, а також у Сімферопольському районі - під будівництво і ведення сільського господарства. При цьому Г.ФИЛИПЧУК зазначив, що частина тих земель, на які претендують кримські татари, знаходиться у сфері управління Аграрної академії наук.

• 2009-03-16
• Краків
• Джерело: Польське радіо

Маршом Пам‘яті у 66-ту річницю ліквідації краківського ґетто, що пройшов у неділю, було віддано шану його жертвам. Як говорять учасники маршу, марш – це відповідь на найтрагічніші дні краківського ґетто, свідком яких є нинішня площа Героїв Ґетто і Аптека під Орлом. Саме тут щороку проходять марші, якій ведуть до колишнього табору праці в Плашові. В Аптеці під орлом відкрито виставку автора Юзефа Бау, який народився у Кракові, під час війни був у ґетто, а після ліквідації ґетто був виселений до табору у Плашув. Вміння малювати врятувало йому життя, бо Юзеф Бау працював креслярем. Про батька говорить Кліля і Гадаса Бау: «Він мав усі ті інструменти і урятував сотні людей, бо він для них фальшував документи. І вже колись пізніше, коли хтось його питав, коли вийшов той фільм про Шіндлера: Чому Ти не зробив і для себе такий документ, ти ж також міг би втекти. То він сказав, коли б я вийшов, то хто б тоді рятував інших». Виставку «Час збещещення» можна щодня відвідувати у краківській Аптеці під Орлом, що на Площі Героїв Ґетто. Фашистські окупанти ґетто у Кракові створили 1941 року. Там проживало 17 тисяч осіб. Ліквідацію ґетто було здійснено у березні 1943 року, - тоді на вулицях загинуло майже тисяча людей. А усіх його жителів, хто був в змозі працювати, відправили до табору смерті у Плашові.

• 2009-03-12
• Київ
• Порівняй: 1
• Джерело: УНІАН-Права людини

У Києві з 1 березня за ініціативи громадської організації «SOS! Расизм!» і Головного управління у справах національностей і релігій Київської міськдержадміністрації проходить соціальна акція «SOS! Расизм!». Про це повідомила начальник Головного управління у справах національностей і релігій КМДА Ольга ВЛАСЕНКО. “Основна ідея цієї кампанії – в простій і яскравій формі розповісти жителям Києва, а в перспективі і всієї України про проблеми расової і етнічної ненависті, і звернутися до суспільства із закликом бути однаково толерантними до представників різних національностей”, – сказала О.ВЛАСЕНКО. За її словами, у рамках акції на вулицях Києва розміщується соціальна реклама проти расизму. «Підтримати акцію і стати обличчям рекламної кампанії погодилися відомі люди, зірки вітчизняного шоу-бізнесу, спорту і журналістики – Ірина БІЛИК, Савік ШУСТЕР, Віталій РЕВА, Влада ЛИТОВЧЕНКО, Андре ТАН, Андрій КРАВЧУК, Валід АРФУШ, Віола КІМ і Інна ЦИМБАЛЮК», - повідомила представник КМДА.

• 2009-01-08
• Світ
• Джерело: "Німецька хвиля"

Група ізраїльських громадських діячів та істориків поновила зусилля спрямовані на присвоєння звання “Праведника народів Світу” митрополитові Андрею Шептицькому. Загалом відомо, що Андреєм Шептицьким врятовано близько 150 євреїв, з яких сьогодні живі вісім або дев’ять осіб. Відомий ізраїльський історик Шимон Редліх вважає, що тяганина із присвоєнням звання «Праведника» Митрополитові є несправедливістю не тільки по відношенню до глави УГКЦ, але й до врятованих ним людей. Редліх розповів «Німецькій хвилі», що відчуває персональне зобов’язання до пам’яті Шептицького, адже його прадід, який був рабином, особисто вітав Кир-Андрея під час його канонічного візиту до Бережан перед І Світовою війною. Вже багато років професор Редліх домагається присвоєння цього почесного звання для Андрея Шептицького й днями спільно з однодумцями поновив ці зусилля.

• 2008-12-11
• Крим
• Джерело: Радіо Свобода

Щороку 11 грудня сотні людей приїжджають на десятий кілометр Феодосійського шосе, щоб ушанувати пам’ять розстріляних тут 40 тисяч кримських євреїв і 8 тисяч кримчаків. Загалом в часи нацистської окупації загинуло близько 200 тисяч мирних кримчан, із них – 80 тисяч євреїв і до 20 тисяч кримчаків – майже всі, хто залишився на півострові. Нацисти не дуже розбиралися у теологічних тонкощах, не розрізняючи представників цих двох народів, що вшановували Тору. Голова кримчацького товариства «Кримчахлар» Юрій Пурим сказав, що тут, на околиці Сімферополя вшановують не тільки похованих у цьому рову, але й тих тисяч кримчан, убитих в Ялті, Джанкої, Керчі і Севастополі, а також – у Карасувбазарі, де всіх місцевих кримчаків без винятку замордували в душогубках…

• 2008-12-01
• Сімферополь
• Джерело: Радіо Свобода

Близько двох тисяч кримських татар фактично взяли в облогу будівлю Верховної Ради Криму. Під звуки вболівальницьких дудок вони проводили акцію протесту, вимагаючи від влади уваги до їхніх земельних проблем. Вимоги все ті ж, незмінні – наділення усіх репатріантів, хто потребує, земельними ділянками для будівництва індивідуального житла. На мітинг приїхали кримські татари з більшості регіонів півострова, представники всіх існуючих «галявин протесту», а останніх – понад півсотні.

• 2008-11-16
• Черкаси
• Джерело: Громадський простір

У Всесвітній день толерантності центральною вулицею міста пронесли 18-ти метрове Полотно Миру, а на центральній площі виклали велике серце толерантності із запалених свічок. Полотно Миру створювалося за ініціативи «Центру соціального партнерства» та ЧО молодіжного ресурсного центру в рамках всеукраїнської кампанії «Толерантність як шлях до Європи» з 5 по 14 листопада. Мета акції – протидія поширенню ксенофобії, ворожнечі та нетерпимості, примножити та закріпити серед черкащан мову миру та толерантності. В рамках акції й запланували пошиття символічного полотна миру, яке буде складатися із клаптиків тканини, кожен клаптик – це голос однієї людини, яка виявила свою небайдужість до запропонованої теми.

• 2008-04-11
• На цвинтарі села Чистеньке, також у Сімферополі
• Джерело: Радіо "Свобода"

На кладовищі у перебігу стихійного мітингу місцевого населення зібралося понад 200 осіб. Водночас у Сімферополі Меджліс кримськотатарського народу скликав безстроковий мітинг з вимогою до влади захистити кримських татар від ксенофобних провокацій.

• 2008-04-04
• Київ, вул. Оранжерейна, 9
• Джерело: Активісти AI

О 13:00 друзі і співвітчизники, журналісти та небайдужі прощались і проводжали в останній шлях від моргу №1 м. Києва шукача притулку в Україні, громадянина Сьєрра-Леоне Віктора Ґбенду-Чарльза, 1968 року народження. Його вбили на очах нареченої двоє скінхедів-неонацистів 8 березня в Оболонському районі. Друзів та знайомих загиблого закликали не просто провести товарища в останній шлях. Зокрема, активісти Amnesty International закликали прийти і висловити свій біль та підтримку родині загиблого у формі мирного протесту.

• 2008-02-19
• Київ, Національний технічний університет України "КПІ"
• Джерело: 1plus1.tv

Черговий виклик міністру внутрішніх справ. На цей раз від студентів-іноземців із КПІ. Вони звертаються до міліції та української влади з проханням захистити їх від знущань та забезпечити спокійне навчання.

Студенти з Ірану, Туреччини, В'єтнаму, Китаю та інших країн улаштували сьогодні імпровізовану акцію протесту.

Мітингувати під стінами КПІ їм не дали ректорат та погода, тому відбувся сидячий студентський страйк в актовій залі ВИШу. Учні університету скаржаться на зачастілі випадки побиття та пограбувань саме студентів з іншим кольором шкіри, причому не тільки за межами університету, а й на його території. Наразі в київському політехнічному університеті вчиться понад тисячу іноземців. Контрактне навчання коштує більше двох тисяч доларів на рік і студенти вимагають за свої гроші забезпечити їм спокій.

Ректорат КПІ визнав, ситуація тривожна, тому вони просять у студентів офіційного звернення з підписами кожного і обіцяють звернутися з ним до мерії, МВС та профільного комітету Верховної Ради.

• 2007-11-22
• Судак
• Джерело: Qirimtatar.Org

Більше 500 кримських татар провели мітинг протесту проти дій влади 2007-11-06 на плато Ай-Петрі. Мітинг організував судакський регіональний меджліс. Учасники акції заявили, що мають намір проводити такі саме акції по всій території Криму і надалі, поки не буде виконано вимоги кримських татар щодо дотримання закону і захисту прав корінного народу Криму, що постраждав під час депортації.

• 2007-11-18, Сімферополь, пл. Леніна
• Сімферополь
• Порівняй: 1
• Джерело: Qirimtatar.Org

Було проведено мітинг протесту кримських татар проти дій автономії 2007-11-01 у Сімферополі і 2007-11-06 на плато Ай-Петрі. Мітинг організував Меджліс кримськотатарського народу. У мітингу взяли участь від 5 до 10 тисяч осіб - представники практично всіх регіонів Криму. Голова Міллі Меджлісу М. ДЖЕМІЛЕВ закликав кримськотатарський народ до єднання у ситуації, що склалася, і звернув увагу на те, що національний рух кримських татар від початку керувався принципами ненасильства і дотримуватиметься цих принципів надалі.

• 2007-06-26, 13:00
• Київ
• Джерело: ForUm

Напередодні Дня Конституції України в Києві пройшла акція протесту – «Марш проти расизму», - передає кореспондент ForUm’у. Українці, іноземці, відомі люди, такі як журналіст Савік Шустер, актор і співак Андрій Кравчук, телеведуча Інна Цимбалюк даною акцією спробували звернути увагу до грубого порушення фундаментального права кожної людини – бути вільним від расової дискримінації.

Учасники акції на чолі з її організатором видавцем журналу «ПапараZZи» Валідом Арфушем пройшли пішим ходом від Майдану Незалежності до Адміністрації Глави держави і вручили представнику Президента України петицію, підписану всіма учасниками акції з пропозиціями щодо посилення кримінального законодавства в боротьбі з расизмом, антисемітизмом і ксенофобією.

Мета учасників акції протесту «Марш проти расизму» - це не тільки звернути увагу Президента України, але і нагадати всім, у тому числі і посадовцям, про неприпустимість порушення прав людини і про те, що Україна повинна виконувати свої міжнародні зобов'язання. «Дуже важливо, щоб люди зрозуміли, що немає різниці між расами. Всі ми рівні. Люди відрізняються один від одного своєю поведінкою і вчинками, а не кольором шкіри, національністю або релігією», – заявив організатор акції Валід Арфуш.