Чи на часі мовне питання?

Чільники Партії регіонів заявляють, що, не маючи поки 300 голосів у Верховні й Раді на підтримку надання російській мові статусу другої державної, вони діятимуть в інший спосіб. Зокрема, через школи, вузи і суди.

Тим часом представники НУНС і БЮТ кажуть про безперспективність таких задумів, називаючи заяви регіоналів відголосками передвиборчого піару, який ні до чого не призведе.

Між тим заяви Віктора Януковича напередодні виборів були досить категоричними. Віктор Янукович твердив напередодні виборів, що вже незабаром регіонали включать до порядку денного ВР питання “одержавлення” російської мови.

Водночас у своєму зверненні до народу у середу у зв'язку з оприлюдненням попередніх результатів виборів, пан Янукович не торкався мовного питання.

А заступник голови ПР Борис Колесніков сказав, що, не маючи 300 голосів у ВР, регіонали підготували закон про надання права обласним радам, за заявою батьків, давати дозвіл навчати дитину всім предметам російською мовою в будь-якій загальноосвітній школі з обов”зковим вивченням державної мови. А також вести судочинство двома мовами.

Експерти кажуть, що наступним кроком регіоналів може бути повторення подібної ситуації з вузами.

Тим часом інший чільник регіоналів Ганна Герман в інтерв'ю Бі-Бі-Сі не прокоментувала можливість поетапного впровадження російської мови, хоча й сказала, що її політична сила діятиме крок за кроком для досягнення головної мети.

"Я думаю, що ми не повинні підганяти процес, ми повинні спокійно, крок за кроком, виконувати свої передвиборчі зобов’язання. І коли в парламенті ми будемо мати конституційну більшість, яка дозволить нам змінити норму конституції, тоді ми будемо про це говорити. Поки що в нас такої більшості нема і я теми для розмови не бачу на сьогодні."

Разом з тим чільники БЮТ переконані, що передвиборчі заяви регіоналів були піаром, аби, як вони кажуть, “посолодити” вуха своїх прихильників. А нинішні післявиборчі, більш обережні висловлювання, мовляв, відображають реальну ситуацію.

Я думаю, що ми не повинні підганяти процес, ми повинні спокійно, крок за кроком, виконувати свої передвиборчі зобов’язання. І коли в парламенті ми будемо мати конституційну більшість, яка дозволить нам змінити норму конституції, тоді ми будемо про це говорити.

Член фракції БЮТ Сергій Міщенко в інтерв'ю Бі-Бі-Сі висловив переконання, що передвиборчі обіцянки були гаслом під вибори:

"Це гасло йде вже десяток років від різних політичних сил, і ніхто не збирається їх реалізовувати. Вони знайшли цю нотку у людей, які на це сподіваються і користуються, а потім забувають про це."

Представники пропрезидентської частини НУНС у парламенті теж переконані, що ВР ніколи не набере 300 голосів, аби, як вони твердять, "занапастити" один з найцінніших елементів державності – мову.

Член фракції НУНС Ярослав Кендзьор сказав Бі-Бі-Сі, що в економічному хаосі новій владі буде не до мови. Депутат також покладається на свідомість українців.

"Ні, не може такого бути. Невже ви думаєте, що люди, батьки дітей, які вважають себе українцями в будь-яких областях України, що вони будуть спокійно за цим спостерігати і покірно кивати головою, і йти на те, щоб їхніх дітей, так би мовити, калічили, переводили зі статусу українського учня, щоб знову інтенсифікувався процес повної русифікації України."

Ярослав Кендзьор нагадує, що багато попередніх спроб вчинити тиск на українську мову, були заблоковані прокуратурами і судами.

Багато російських експертів вважають, що прихід до влади Віктора Януковича зменшить недовіру у двосторонніх взаєминах, зокрема, у мовному питанні.

Олесь Коношевич, BBC

Архів

Норми

Іншi

Погляд

Етно(не)залежність— чи варто шукати в інтерівських роликах приховані мотиви?

До Дня Незалежності телеканал "Інтер" запустив новий проект: у коротких відеороликах представники національних меншин в етнічних костюмах співають гімн України своєю національною мовою. Виконанню гімну передує невеличкий сюжет, який, на думку авторів ролика, показує, з чим та чи інша нацменшина асоціюється в українців. Поки що роликів є десять, хоч було заплановано чотирнадцять. Герої сюжетів — поляки, румуни, грузини, євреї, цигани, росіяни, угорці, білоруси, вірмени, азербайджанці. Та попри красиву ідею об’єднання нацменшин навколо одного з елементів державної символіки, ролики спричинили дуже неоднозначну реакцію.