Новини

Річна доповідь 2016/2017: Казахстан

Голова держави: Нурсултан Назарбаєв

Голова уряду: Бакитжан Сагінтаєв (у вересні змінив на цій посаді Каріма Масімова)
У 2016 році збереглися обмеження свободи вираження думок, об’єднань і мирних зібрань. Адміністративні арешти використовувались для того, щоб не допустити участі людей у несанкціонованих акціях протесту; проти користувачів соцмереж і незалежних журналістів порушувались карні справи. Уперше до лідерів громадських об’єднань (виокремленим у категорію правопорушників у рамках Кодексу про адміністративні правопорушення та Карного кодексу) були застосовані суворіші покарання. Були повідомлення про нові випадки катувань і жорстокого поводження з підозрюваними та ув’язненими. Безліч трудових мігрантів у країні стикалися з експлуатацією, неможливістю лікуватися та отримувати освіту. Одну людини засудили до смерті.

Свобода зібрань
Організація несанкціонованих мирних мітингів та участь у них становили порушення Кодексу про адміністративні правопорушення і Карного кодексу та каралися значними штрафами й арештом на термін до 75 діб. “Сприяння” “незаконним” зібранням, у тому числі за допомогою “засобів зв’язку”, включно з соціальними медіа, вважалось карним злочином.
У квітні та травні по всьому Казахстану пройшли “несанкціоновані” мирні мітинги проти пропонованих поправок до Земельного кодексу, які дозволяють іноземцям орендувати сільськогосподарські землі, що не використовуються, строком до 25 років. Влада відреагувала на це блокуванням підступів до головних площ і вулиць, а також адміністративними арештами потенційних демонстрантів, аби не дати їм взяти участь в акціях.
Нова хвиля мітингів проти Земельного кодексу мала відбутися 21 травня у столиці Астані, найбільшому місті країни Алмати та в інших містах. З 17 до 20 травня були арештовані й звинувачені в “організації” акцій протесту як мінімум 34 людини, котрі оголосили у соцмережах про намір взяти участь або розповсюдили інформацію про майбутні демонстрації. Більшість з них були засуджені до 10-15 діб арешту згідно з Кодексом про адміністративні правопорушення.
21 травня в Алмати, Астані та інших містах поліція заблокувала підступи до місць, де люди збиралися мітингувати. В Алмати поліціянти затримали до 500 людей, в інших містах затриманих було менше. У відділках поліції в затриманих знімали відбитки пальців і змушували їх підписувати заяви, в яких йшлося, що вони брали участь у несанкціонованому зібранні. Протримавши кілька годин, їх відпускали на волю. За інформацією міжнародного фонду захисту свободи слова “Аділ соз”, 21 травня при спробі висвітлити протести було затримано не менш ніж 48 журналістів. Усіх їх відпустили протягом кількох годин.
Свобода вираження думок
Соціальні медіа

Прокуратура порушувала карні справи проти активістів за публікації в соціальних мережах.
У січні Єрмека Наримбаєва та Серікжана Мамбеталіна засудили до позбавлення волі за викладення у Facebook уривків з неопублікованої книги, в якій вбачали образу казахського народу. При оскарженні їм замінили реальні терміни обмеженням волі. Також у січні блогер Ігор Сичов був засуджений до п’яти років ув’язнення за те, що розмістив в іншій соціальній мережі опитування, чи має його рідне місто увійти до складу Росії. За підсумками оскарження вирок залишився в силі.

Результат пошуку зображень за запитом "Макс Бокаєв і Талґат Аян"

Макс Бокаєв і Талґат Аян (фото: KazInfo Today)

28 листопада в’язні совісті Макс Бокаєв і Талґат Аян були визнані винними за звинуваченнями у “розпалюванні соціальної, національної, родової, расової, станової та релігійної ворожнечі”, “поширенні наперед неправдивої інформації” та організації несанкціонованих мітингів і демонстрацій. Макс Бокаєв і Талґат Аян були засуджені до п’яти років ув’язнення кожен. Частково звинувачення базувалися на їхніх квітневих і травневих публікаціях у Facebook та інших соцмережах, які були присвячені пропонованим поправкам до Земельного кодексу й акціям протесту, що відбувалися. У липні барда Жаната Єсентаєва визнали винним у кримінальному злочині за пости у Facebook, що стосувалися мітингів з приводу Земельного кодексу, та засудили до двох років і шести місяців обмеження волі.

Кримінальне переслідування журналістів
У травні журналістку й власницю незалежного інформаційного порталу Nakanune.kz Гузяль Байдалінову визнали винною в “поширенні наперед неправдивої інформації” та засудили до півтора року позбавлення волі. У липні реальний термін їй замінили умовним. Видання публікувало статті про діяльність одного з провідних комерційних банків і критикувало політику влади.

Результат пошуку зображень за запитом "Гузяль Байдалінову"

Гузяль Байдалінова (фото: Радиоточка)

У жовтні Сейткази Матаєва та його сина Асета Матаєва засудили до шести й п’яти років позбавлення волі відповідно за звинуваченнями у шахрайстві та униканні сплати податку. Сейткази Матаєв очолював Спілку журналістів Казахстану, а також очолював Національний прес-клуб, а Асет Матаєв був генеральним директором інформагенції КазТАГ. Союз журналістів підтримував незалежну журналістику.

Інтернет
У січні вступили в силу поправки до закона “Про зв’язок”. Відповідно до них, інтернет-користувачі повинні встановити у себе “національний сертифікат безпеки”. Сертифікат дозволяє владі переглядати трафік, що пересилається по протоколу HTTPS, і блокувати окремі веб-сторінки с незаконним, з точки зору влади, контентом.
Свобода об’єднань
НКО
Відповідно до Карного кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення, керівництво незареєстрованою організацією та участь у ній тягне за собою кримінальну й адміністративну відповідальність. “Лідери громадських об’єднань” виділені в окрему категорію правопорушників, для яких передбачені більш суворі покарання. Під широке визначення “лідерів” може потрапити будь-який активний учасник НКО чи іншого громадського об’єднання. Ці положення вперше були застосовані у 2016 році, у тому числі у кримінальній справі Макса Бокаєва і Талґата Аяна.
Згідно з поправками до закону, які були прийняті наприкінці 2015 року, передбачалося створення у країні центрального державного реєстру НКО. Ненадання в реєстр своєчасної й точної інформації загрожує штрафами або призупиненням діяльності. У лютому алматинський суспільний фонд “Міжнародна правова ініціатива” оскаржив нові правила через суд, проте програв справу. Невдовзі після цього у “Міжнародній правовій ініціативі” почалася тривала податкова перевірка. Активісти громадянського суспільства непокоїлися, що новий закон накладе на НКО занадто обтяжливі вимоги та скує їм руки.

Релігійні об’єднання
Згідно із законодавством, усі релігійні об’єднання повинні реєструватися в Міністерстві юстиції. Участь у незареєстрованому релігійному об’єднанні вважається адміністративним правопорушенням. Існують обмеження стосовно того, де релігійне об’єднання може проводити богослужіння, а проведення зустрічей і поширення релігійної літератури у несанкціонованому місці загрожує непомірно високими штрафами. За інформацією неурядової організації “Форум 18”, яка відстоює свободу віросповідання, об’єднання штрафували за проведення богослужінь вдома у їхніх учасників; у серпні у Східно-Казахстанській області були оштрафовані семеро баптистів.

Тортури та інші види жорстокого поводження
У країні продовжувалось застосування тортур та інших видів жорстокого поводження. За період з січня до листопада 2016 року Коаліція НКО Казахстану проти тортур зафіксувала 163 нових випадки тортур і жорстокого поводження. Прокуратура користувалася статтею 419 Карного кодексу “Свідомо неправдивий донос” проти тих, чиї заяви про катування та жорстоке поводження були розслідувані й визнані безпідставними.
У вересні в Алматинській області колишнього наглядача СІЗО засудили за зґвалтування та катування засудженої жінки і винесли вирок у вигляді дев’яти років позбавлення волі. Жінка заявила, що її зґвалтували й відлупцювали чотири співробітники СІЗО. У результаті зґвалтування вона завагітніла та народила дитину. Справа відносно решти трьох наглядачів була закрита через відсутність доказів. Єдиний обвинувальний вирок був оснований на тесті на батьківство, який показав, що колишній співробітник СІЗО є батьком дитини. Справа привернула увагу у зв’язку із ширшою проблемою сексуального насильства над жінками у місцях позбавлення волі та тримання під вартою.
Права трудових мігрантів
Трудові мігранти у Казахстані, які прибули переважно із сусідніх Киргизстану, Таджикістану та Узбекистану, були в більшості своїй нелегальними. За офіційними оцінками, у країні знаходилося від 300 000 до 1,5 млн трудових мігрантів, і в 2016 році на роботу приїхало набагато більше людей, ніж у 2015. Як правило, трудові мігранти працювали без укладання письмових угод і піддавалися експлуатації: працювали безліч годин без відпочинку або з дуже маленькою перервою, отримували низьку й нерегулярну зарплатню, працювали в небезпечних умовах, особливо в сільському господарстві та будівництві. Багато хто залежав від роботодавця у житловому питанні, та їх нерідко селили у переповненому житлі низької якості. Деякі роботодавці відбирали у трудових мігрантів паспорти, що перетворювало їхню працю на примусову. Трудові мігранти, які не мали посвідки на постійне проживання, не могли безкоштовно лікуватися та стикалися з труднощами при спробах віддати дітей до шкіл.
Казахстан не ратифікував Міжнародну конвенцію про захист прав усіх трудящих-мігрантів і членів їхніх родин.
Смертна кара
У Казахстані смертна кара скасована за загальнокримінальні злочини, однак зберігається в якості покарання за 17 злочинів терористичного спрямування та за воєнні злочини. У листопаді Руслана Кулекбаєва визнали винним у терористичних злочинах та засудили до смерті за вбивство 10 людей в Алмати у липні. Він став шостою за рахунком людиною, яку засудили до вищої міри покарання, з того часу як у 2003 році президент Назарбаєв підписав мораторій на страти. З цього моменту усі смерті вироки замінювалися довічним ув’язненням.

__________________________________________________________________________________________

НА РУССКОМ
Глава государства: Нурсултан Назарбаев
Глава правительства: Бакытжан Сагинтаев (в сентябре сменил на этом посту Карима Масимова)

В 2016 году сохранялись ограничения свободы выражения мнений, объединений и мирных собраний. Административные аресты использовались для того, чтобы не допустить участия людей в несанкционированных акциях протеста; против пользователей соцсетей и независимых журналистов возбуждались уголовные дела. Впервые к лидерам общественных объединений (выделенным в отдельную категорию правонарушителей в рамках Кодекса об административных правонарушениях и Уголовного кодекса) были применены более суровые наказания. Сообщалось о новых случаях пыток и жестокого обращения с подозреваемыми и заключёнными. Множество трудовых мигрантов в стране сталкивались с эксплуатацией, невозможностью лечиться и получать образование. Одного человека приговорили к смерти.
Свобода собраний
Организация несанкционированных мирных митингов и участие в них представляли собой нарушение Кодекса об административных правонарушениях и Уголовного кодекса и карались крупными штрафами и арестом на срок до 75 суток. «Оказание содействия» «незаконным» собраниям, в том числе с помощью «средств связи», включая социальные медиа, считалось уголовным преступлением.
В апреле и мае по всему Казахстану прошли «несанкционированные» мирные митинги против предложенных поправок к Земельному кодексу, разрешающих иностранцам арендовать неиспользуемые сельскохозяйственные земли на срок до 25 лет. Власти отреагировали на это блокированием подступов к главным площадям и улицам, а также административными арестами потенциальных демонстрантов, чтобы не дать им поучаствовать в акциях.
Новая волна митингов против Земельного кодекса должна была состояться 21 мая в столице Астане, крупнейшем городе страны Алматы и в других городах. С 17 по 20 мая были арестованы и обвинены в «организации» акций протеста как минимум 34 человека, которые объявили в соцсетях о намерении поучаствовать или распространили информацию о предстоящих демонстрациях. Большинство из них были приговорены к 10–15 суткам ареста согласно Кодексу об административных правонарушениях.
Двадцать первого мая в Алматы, Астане и других городах полиция заблокировала подступы к местам, где люди собирались митинговать. В Алматы полицейские задержали до 500 человек, в других городах задержанных было меньше. В отделах полиции у задержанных снимали отпечатки пальцев и заставляли их подписывать заявления, в которых говорилось, что они участвовали в несанкционированном собрании. Продержав несколько часов, их отпускали на свободу. По информации международного фонда защиты свободы слова «Адил соз», 21 мая при попытке осветить протесты было задержано не менее
48 журналистов. Всех их отпустили в течение нескольких часов.
Свобода выражения мнений
Социальные медиа
Прокуратура возбуждала уголовные дела против активистов за публикации в социальных сетях.
В январе Ермека Нарымбаева и Серикжана Мамбеталина приговорили к лишению свободы за выкладывание в Фейсбуке отрывков из неопубликованной книги, в которой было усмотрено оскорбление казахского народа. При обжаловании им заменили реальные сроки ограничением свободы. Также в январе блогер Игорь Сычёв был приговорён к пяти годам заключения за то, что разместил в другой социальной сети опрос, должен ли его родной город войти в состав России. По итогам обжалования приговор остался в силе.
Двадцать восьмого ноября узники совести Макс Бокаев и Талгат Аян были признаны виновными по обвинениям в «возбуждении социальной, национальной, родовой, расовой, сословной или религиозной розни», «распространении заведомо ложной информации» и организации несанкционированных митингов и демонстраций. Макс Бокаев и Талгат Аян были приговорены к пяти годам тюремного заключения каждый. Частично обвинения базировались на их апрельских и майских публикациях в Фейсбуке и других соцсетях, которые были посвящены предложенным поправкам к Земельному кодексу и происходившим акциям протеста. В июле барда Жаната Есентаева признали виновным в уголовном преступлении за посты в Фейсбуке, касавшиеся митингов по поводу Земельного кодекса, и приговорили к двум годам и шести месяцам ограничения свободы.
Уголовное преследование журналистов
В мае журналистку и владелицу независимого информационного портала Nakanune.kz Гузяль Байдалинову признали виновной в «распространении заведомо ложной информации» и приговорили к полутора годам лишения свободы. В июле реальный срок ей заменили условным. Издание публиковало статьи о деятельности одного из ведущих коммерческих банков и критиковало политику властей.
В октябре Сейтказы Матаева и его сына Асета Матаева приговорили к шести и пяти годам лишения свободы соответственно по обвинениям в мошенничестве и уклонении от уплаты налога. Сейтказы Матаев возглавлял Союз журналистов Казахстана, а также возглавлял Национальный пресс-клуб, а Асет Матаев был генеральным дирек

Интернет

В январе вступили в силу поправки к закону «О связи». Согласно ним, интернет- пользователи должны установить у себя «национальный сертификат безопасности». Сертификат позволяет властям просматривать трафик, пересылаемый по протоколу HTTPS, и блокировать отдельные веб-страницы с незаконным, с точки зрения властей, контентом.

Свобода объединений

НКО

Согласно Уголовному кодексу и Кодексу об административных правонарушениях, руководство незарегистрированной организацией и участие в ней влечёт за собой уголовную и административную ответственность. «Лидеры общественных объединений» выделяются в отдельную категорию правонарушителей, для которых предусмотрены более суровые наказания. Под широкое определение «лидеров» может подпасть любой активный участник НКО или иного общественного объединения. Эти положения впервые были применены в 2016 году, в том числе в уголовном деле Макса Бокаева и Талгата Аяна. Согласно поправкам к законам, принятым в конце 2015 года, предусматривалось создание в стране центрального государственного реестра НКО. Непредоставление в реестр своевременной и точной информации грозит штрафами или приостановкой деятельности. В феврале алматинский общественный фонд «Международная правовая инициатива» оспорила новые правила через суд, но проиграла дело. Вскоре после этого в «Международной правовой инициативе» началась длительная налоговая проверка. Активисты гражданского общества беспокоились, что новый закон наложит на НКО слишком обременительные требования и свяжет им руки.

Религиозные объединения

Согласно законодательству, все религиозные объединения должны регистрироваться в Министерстве юстиции. Участие в незарегистрированном религиозном объединении считается административным правонарушением. Существуют ограничение касательного того, где религиозное объединение может проводить богослужения, а проведение встреч и распространение религиозной литературы в несанкционированном месте грозит непомерно высокими штрафами. По информации неправительственной организации «Форум 18», которая отстаивает свободу вероисповедания, объединения штрафовали за проведение богослужений на дому у их участников; в августе в Восточно- Казахстанской области были оштрафованы семь баптистов.

Пытки и другие виды жестокого обращения

В стране продолжалось применение пыток и других видов жестокого обращения. За период с января по ноябрь 2016 года Коалиция НКО Казахстана против пыток зафиксировала 163 новых случаев пыток и жестокого обращения. Прокуратура пользовалась статьёй 419 Уголовного кодекса «Заведомо ложный донос» против тех, чьи заявления о пытках и жестоком обращении были расследованы и сочтены безосновательными. В сентябре в Алматинской области бывшего надзирателя СИЗО осудили за изнасилование и пытки осуждённой женщины и приговорили к девяти годам лишения свободы. Женщина заявила, что её изнасиловали и избили четыре сотрудника СИЗО. В результате изнасилования она забеременела и родила ребёнка. Дело в отношении остальных трёх надзирателей было закрыто за отсутствием доказательств. Единственный обвинительный приговор был основан на тесте на отцовство, который показал, что бывший сотрудник СИЗО является отцом ребёнка. Дело привлекло внимание в связи с более широкой проблемой сексуального насилия над женщинами в местах лишения свободы и содержания под стражей.

Права трудовых мигрантов

Трудовые мигранты в Казахстане, прибывшие в основном из соседних Кыргызстана, Таджикистана и Узбекистана, были в большинстве своём нелегальными. По официальным оценкам, в стране находилось от 300 000 до 1,5 млн трудовых мигрантов, и в 2016 году на работу приехало намного больше людей, чем в 2015. Как правило, трудовые мигранты работали без заключения письменных договоров и подвергались эксплуатации: работали по многу часов без отдыха или с очень маленьким перерывом, получали низкую и нерегулярную зарплату, трудились в опасных условиях, особенно в сельском хозяйстве и строительстве. Многие зависели от работодателя в жилищном вопросе, и их нередко селили в переполненном и низкокачественном жилье. Некоторые работодатели отбирали у трудовых мигрантов паспорта, что превращало их труд 98 в принудительный. Не имевшие постоянного вида на жительство трудовые мигранты не могли бесплатно лечиться и сталкивались с трудностями при попытках отдать детей в школы. Казахстан не ратифицировал Международную конвенцию о защите прав всех трудящихся-мигрантов и членов их семей.

Смертная казнь

В Казахстане смертная казнь отменена за общеуголовные преступления, однако сохраняется в качестве наказания за 17 преступлений террористической направленности и за военные преступления. В ноябре Руслана Кулекбаева признали виновным в террористических преступлениях и приговорили к смерти за убийство 10 человек в Алматы в июле. Он стал шестым по счёту человеком, приговорённым к высшей мере наказания, с тех пор как в 2003 году президент Назарбаев подписал мораторий на казни. С этого момента все смертные приговоры заменялись пожизненным заключением.

 

Новини на цю ж тему

Річна доповідь 2016/2017: Вірменія
29.03.2017
Річна доповідь 2016/2017: Азербайджан
29.03.2017
Річна доповідь 2016/2017: Таджикистан
29.03.2017
Річна доповідь 2016/2017: Туркменістан
29.03.2017
Річна доповідь 2016/2017: Узбекистан
29.03.2017