Новини

Найбільше досягнення системи міжнародного правосуддя – Міжнародний кримінальний суд

Судді Міжнародного Кримінального Суду (Koen van Weel/AFP/Getty Images)

Система міжнародного правосуддя сягає своїм корінням до Нюрнберзького трибуналу – суду, створеного після другої світової війни, з метою притягнути до відповідальності нацистське керівництво Німеччини. Згодом було створено декілька спеціальних судів, як, наприклад, міжнародні трибунали по Югославії та Руанді, а також змішані кримінальні суди.

" Заснування цього Суду дарує надію наступним поколінням та є великим кроком на вперед до забезпечення прав людини та верховенства права "
Кофі Аннан, ГенСек ООН, під час підписання Римського статуту

Проте найбільшим досягненням міжнародної спільноти стало заснування у 2002 році постійно діючого Міжнародного кримінального суду (МКС). Суд займається розслідуванням і кримінальним переслідуванням геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів, коли національні влади не можуть або не бажають цього робити.

У липні 1998 року у Римі відбулася дипломатична конференція за участі 148 держав. За її результатами переважною більшістю у 210 голосів був затверджений установчий документ МКС – Римський статут. Статут визначив категорії злочинів, порядок роботи Суду, а також права та обов’язки держав щодо співпраці з ним. У 2002 році разом з необхідною 60-ю ратифікацією, Римський статут ввів у дію юрисдикцію МКС.

Відповідно до Римського статуту МКС має слугувати наступним цілям:

  • Існування суду має виступати стримуючим фактором для тих, хто має намір скоїти найтяжчі злочини, визначені міжнародним правом,
  • Суд покликаний стимулювати національні системи правосуддя, на які покладено пряму відповідальність розслідувати злочини, виконувати свої функції,
  • Потерпілі та їхні сім’ї мають отримати можливість добиватися справедливості,
  • МКС має стати суттєвим кроком у боротьбі з безкарністю.

Вкрай важливим є вплив МКС на національні суди, які завжди матимуть юрисдикцію по відношенню до вказаних злочинів. Саме тому МКС діє за принципом “додатковості”, втручаючись тільки тоді, коли національні суди не бажають або не мають можливості виконувати свої обов’язки. Це добре ілюструють випадки, коли державні прокурори не бажають розслідувати злочини своїх громадян, а особливо високопоставлених осіб, а також коли система правосуддя руйнується в результаті збройного конфлікту.

МКС має можливість проводити розслідування та розпочинати судові переслідування у разі, якщо ситуація відповідає хоча б одній з наступних умов:

  • Злочини були скоєні на території держави, яка ратифікувала Римський статут.
  • Злочини були скоєні громадянином держави, яка ратифікувала Римський статут,
  • Держава, яка не ратифікувала Римський статут, зробила заяву щодо визнання юрисдикції відносно конкретного злочину,
  • Рада Безпеки ООН передала справу до Суду.
UGANDA-ICC-TRIAL-REBELS-UNREST

Фату Бенсуда, прокурор МКС

При наявності юрисдикції Прокурор МКС може розпочати розслідування одного чи декількох злочинів, керуючись інформацією з будь-якого джерела, включаючи потерпілих або членів їхніх сімей.

Широкі повноваження Рада Безпеки ООН дозволяють передавати справи до МКС та фактично поширювати юрисдикцію суду щодо зазначених злочинів. Проте у будь якому випадку виключно Прокурор МКС приймає рішення щодо відкриття кримінального провадження.

Необхідно зазначити, що суд не має можливості притягувати до відповідальності осіб, які скоїли злочини до набуття чинності Римського статуту 1 липня 2002.

Україна підписала Римський статут у 2000 році, проте не ратифікувала цей установчий документ МКС.

Українська влада звернулася до МКС з заявою про визнання юрисдикції щодо подій Євромайдану, обмеживши при цьому часові рамки юрисдикції терміном з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 р. Суд розпочав попереднє вивчення відносно цієї заяви, яке має на меті встановити можливість відкриття провадження.

Дослідження Amnesty International наводять докази, що обидві сторони конфлікту на сході України скоюють воєнні злочини, включаючи  викрадення, катування та позасудові страти.

Даний матеріал опубліковано в просвітницьких цілях для підтримки кампанії Amnesty International за ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду в Україні. Приєднання України до Міжнародного кримінального суду дозволило б цій інстанції проводити розслідування воєнних злочинів, скоєних в ході конфлікту на сході України, і ініціювати судове переслідування воєнних злочинців. Більше про кампанію —http: //xenodocuments.org.ua/what_we_do/icc_now/

 

Новини на цю ж тему

Стартувала найбільша правозахисна кампанія Марафон написання листів: Пліч-о-пліч з відважними.
20.11.2017
Ємен: вибухом бомби, виготовленої у США, були вбиті та скалічені діти
22.09.2017
Нова доповідь Amnesty International про становище жертв масових зґвалтувань у боснійській війні 1992-1995 років
15.09.2017
М’янма: блокування міжнародної допомоги є смертельною загрозою для десятків тисяч людей
05.09.2017
Річна доповідь 2016/2017: Україна
22.02.2017