Новини

Крим: Заборона діяльності кримськотатарського представницького органу спрямована на придушення інакомислення

Сьогоднішнє рішення про припинення діяльності Меджлісу, представницького органу кримських татар у Криму, зводить нанівець одне з тих небагатьох прав, які ще лишилися у меншини, яку Росія має захищати, а не переслідувати, – заявила сьогодні Amnesty International.

"На жаль, сьогоднішнє рішення про припинення діяльності - лише останній крок з довгої серії розправ над кримськотатарською спільнотою "
Денис Кривошеєв, заступник директора Amnesty International по Європі та Центральній Азії.

Рішення, оголошене де-факто прокурором Криму, Наталією Поклонською, свідчить про нову хвилю репресій проти кримськотатарського народу. Вона прийшла після різкого збільшення наступів на свободу зібрань, асоціацій та вираження поглядів, яке почалось відтоді, як Росія анексувала український Крим два роки тому.

«Будь-хто, пов’язаний з Меджлісом, тепер, у результаті цієї заборони, спрямованої на придушення тих небагатьох інакодумців в Криму, які ще лишилися, може стати жертвою серйозних звинувачень в екстремізмі», – каже Денис Кривошеєв, заступник директора Amnesty International по Європі та Центральній Азії.

«Рішення припинити діяльність Меджлісу в рамках російських анти-екстремістських законів – це ворожий, каральний захід, що позбавляє членів кримськотатарської спільноти права на свободу асоціацій».

Де-факто влада все більше і більше переслідує тих, хто виступає проти анексії Криму або підозрювався у проукраїнській позиції у дні перед та після формального захоплення влади Росією 18 березня 2014 року. Більшість активних критиків залишили півострів, включаючи двох кримськотатарських лідерів, яким заборонили повертатися.

Раніше де-факто прокурор Криму звернулась до Верховного Суду Криму з вимогою заборонити Меджліс як екстремістську організацію. Центральними аргументами прокурора на користь заборони стали заяви лідера Меджлісу в екзилі Рефата Чубарова, який відмовився визнавати законність російської анексії Криму і закликає до економічної та енергетичної блокади півострова з боку материкової України.

«Через припинення діяльності Меджлісу, доля тих членів кримськотатарської спільноти, які залишилися в Криму, стає ще більш непевною, оскільки тепер їм ще більше загрожують залякування, тиск та кримінальне переслідування», – каже Денис Кривошеєв.

Кримські татари несуть на собі основний тягар утисків Росії в регіоні.

У березні 2014 року проросійські бойовики викрали Решата Аметова. Його понівечене тіло було знайдено через 12 днів.

З того часу, Amnesty International задокументувала ймовірне насильницьке зникнення принаймні трьох кримських татар на півострові.

Хоча де-факто влада запевнила родини зниклих, що зникнення будуть розслідувані, досі немає жодних ознак реальної розслідувальної діяльності.

«На жаль, сьогоднішнє рішення про припинення діяльності – лише останній крок з довгої серії розправ над кримськотатарською спільнотою», – каже Денис Кривошеєв.

«У Криму мають бути відновлені права Меджлісу на продовження існування і представлення спільноти, а права на свободу асоціацій і вираження поглядів мають бути дотримані».

З кінця 1980-их років кримські татари почали болючий процес свого повернення та утвердження на півострові, через сорок років після того, як усе їхнє населення було депортовано до віддалених частин тоді існуючого Радянського Союзу.

Новини на цю ж тему

Спільний лист: влада повинна вжити заходів для боротьби зі зростанням насильства з боку груп, що поширюють ненависть та дискримінацію
15.06.2018
Розгоном акції в Сімферополі де-факто влада продемонструвала неповагу до пам’яті жертв депортації кримських татар
18.05.2018
Правоохоронні органи мають невідкладно і ефективно розслідувати численні напади на Марші за права жінок.  
09.03.2018
Річна доповідь 2017: Україна
23.02.2018
Вимагаємо негайно відпустити та припинити переслідування Еміра – Усеїна Куку та інших членів т.з “Ялтинської шістки”
20.02.2018