Новини

Крапки над «І» в ЛГБТІ

Чи знаєте Ви, що означає термін «інтерсекс»? Якщо відповідь ні, Ви непоодинокі. Багато людей не можуть про це нічого сказати; або ж розповісти, із чим доводиться стикатися людям інтерсекс.

"Наша мета – припинити усі медично необґрунтовані втручання, що застосовуються до дітей з косметичних або соціальних спонукань. Нам також необхідно проводити освітні кампанії та підвищувати рівень поінформованості людей для того, щоб залишити позаду стигматизацію, а також надавати більше психологічної підтримки батькам, аби інтерсексуальні діти не відчували себе ізольованими або одинаками, та мали вільний доступ до усіх видів підтримки та спільнот ровесників. "

Окрім стигматизації та дискримінації, багато дітей, народжених інтерсекс, переносять медично необґрунтовані оперативні втручання в перші роки життя, що непоправно впливає на їхню долю навіть до того, як вони здатні висловити свою думку.

У цей День поінформування про інтерсекс, Amnesty International поспілкувались з інтерсекс активісткою, Кітті Андерсон, яка останні два з половиною роки присвятила боротьбі за права інтерсекс людей.

Що означає бути інтерсекс людиною?

Інтерсекс є узагальнюючим поняттям, уживаним для позначення великої групи людей, чиї гендерні характеристики не підпадають під типові бінарні стандарти чоловічої або жіночої статі. Це можуть бути первинні статеві ознаки, зокрема зовнішні та внутрішні геніталії, репродуктивна система, рівень гормонів та статеві хромосоми, або ж вторинні статеві ознаки, що стають очевидними в період статевого дозрівання.

Інтерсекс стосується біологічних рис, а не гендерної ідентичності як такої. Також він знаходиться поза сексуальною орієнтацією – інтерсекс люди мають низку сексуальних орієнтацій.

Як Ви ви дізнались, що Ви інтерсекс людина?

Я усвідомила це в 13-річному віці та була страшенно розгнівана. Довкола інтерсексу існує чимало стигмат і таємниць, і це було щось дуже довго приховуване від мене. Однак, коли декілька років потому народився мій кузен (також людина інтерсекс), моя родина не стала робити з цього секрет, тож це був цілющий процес для усіх нас.

Мені коштувало багато часу позбавитися відчуття присутності чогось, що я не мушу згадувати, що суттєво впливає на Ваше соціальне життя. Коли оточуючі торкалися тем на кшталт менструації або народження дітей, я просто хитала головою та продовжувала розмову, оскільки це було очікувано. Але мені цього не хотілося.

Уперше я заговорила про інтерсекс коли поїхала за програмою обміну до Австралії; мені спало на думку «я в іншій країні, просто спробую це тут». Тож, коли я знайомилася з новими людьми, я не відокремлювала інтерсекс від інших складників своєї особистості, і в мене не було з цим жодних тривог або проблем – кілька людей зробили дивні або неприйнятні коментарі, але це не було типовим.

Коли у віці 19 років я повернулася до Ісландії, я стала говорити про це частіше. Я не бігала, волаючи «Здоров, я інтерсекс людина!», але змогла врешті решт говорити про це, і все було нормально. Зараз це просто частина мене, що просто спливає у розмові, оскільки я більше не стримую себе в розмові. Інтерсекс був настільки замовчуваним та не в полі зору, що чимало людей втратили шанс познайомитися з іншими інтерсекс людьми, що ускладнювало розвиток громади.

Із якими правозахисними проблемами стикаються інтерсекс люди?

З метою «нормалізації» інтерсекс людей, для їхньої відповідності стандартам традиційної чоловічої або жіночої зовнішності, щодо дуже маленьких дітей застосовується невиправдане медичне втручання. У більшості випадків раннього медичного втручання, під цим розуміється операція з косметичних або соціальних спонукань, що має на меті перетворити зовнішній вигляд геніталій дитини на нормативний. Ці процедури включають зменшення клітору, що становить ліквідацію тканини, наповненої нервовими закінченнями, для того, щоб клітор здавався меншим, або ж операції, що мають на меті прибрати внутрішні гонади (яєчники або насінники), операції зі створення нової вагіни або нормалізації вигляду пенісу. Такі інвазійні втручання, які змінюють життя, мають місце навіть до того, як дитина здобуває можливість висловити свою думку про те, що із ними мають намір зробити.

Зазвичай хірургічні втручання сьогодні мають місце за згодою батьків. Але природа інформації, яку надають батькам про операції або їхні наслідки, як правило, сумнівна. Від батьків чекають згоди на лікування, яке породжує тривалі наслідки для здоров’я, включно з довічною залежністю від гормональних препаратів. Однак, у реальності таким дітям має бути надане право робити такий важливий вибір, який безпосередньо стосується їхніх тіл.

Як Ви гадаєте, виклики, які стоять перед людьми інтерсекс, спричинені бінарною чоловічо-жіночою гендерною системою?

Так! Жорстка гендерна бінарна система означає, що багато людей не бачать різниці між гендером і статтю. Нам кажуть, що існує дві статі із різними очікуваннями, залежно від того, ти чоловік або жінка. Цей спосіб жорстокого розподілу або бачення особи викликає проблеми, якщо Ви не відповідаєте такому стандартові.

Ми досі знаходимося в системі координат, де гендерна бінарність є очікуваною та нав’язується дитячим тілам, і такий підхід застосовується до зовнішності інтерсекс дітей з раннього віку достатньо жорсткими способами. Мій особистий досвід, а також те, через що довелося пройти моєму кузенові, наочно переконало мене в тому, що такий склад речей необхідно змінити.

Які зміни Ви б хотіли побачити?

Наша мета – припинити усі медично необґрунтовані втручання, що застосовуються до дітей з косметичних або соціальних спонукань. Нам також необхідно проводити освітні кампанії та підвищувати рівень поінформованості людей для того, щоб залишити позаду стигматизацію, а також надавати більше психологічної підтримки батькам, аби інтерсекс діти не відчували себе ізольованими або одинаками, та мали вільний доступ до усіх видів підтримки та спільнот ровесників.

Ми маємо рухатися назустріч психосоціальному підходу, який приймає інтерсекс людей, адже проблема полягає не в існуванні інтерсекс дітей, а у суспільстві, яке очікує від них підлаштовування до усталеної системи ідеалів. Насправді неважливо, дитина є інтерсекс або ні – усі діти заслуговують на право зростати у світі, де поважають їхні права людини.

Чи рухаємося ми у правильному напрямі?

Можна відмітити декілька позитивних зрушень. У 2015 році на Мальті були заборонені хірургічні операції щодо інтерсекс  дітей через соціальні спонукання (це сталося 1 квітня, через що спочатку закралася підозра, чи не було це рішення жартом на День дурня!).

Колумбія також започаткувала систему, в рамках якої такі операції неможливі без попереднього рішення суду. Комітет ООН проти катувань і Комітет ООН з прав дитини адресували кільком країнам рекомендації зупинити медично необґрунтовані оперативні втручання щодо інтерсекс дітей.

Але існує чимало іншої роботи. Якщо ми не підвищуватимемо рівень обізнаності населення, сучасні підходи застосовуватимуться і надалі. Історія навчила нас, що в центрі уваги перебуває радше покращення існуючих технік виконання подібних операцій, аніж захист прав дітей, автономії їхніх тіл та особистої недоторканості.

Таку парадигму створило саме суспільство, і вимога до поваги прав цих дітей без суспільної підтримки приречена на відкладання у довгу шухляду. Допоки люди, які бояться висловитися, не побачать реального зсуву у соціальному сприйнятті та підтримки, їм буде набагато важче підвищити голос і приєднатися до ширшого руху, якому так відчайдушно їх бракує.

Новини на цю ж тему

Відмова надати статус біженця російському інтерсекс активісту порушує право на особисту безпеку
20.07.2018
Правоохоронні органи мають невідкладно і ефективно розслідувати численні напади на Марші за права жінок.  
09.03.2018
Річна доповідь 2017: Україна
23.02.2018
Вимагаємо негайно відпустити та припинити переслідування Еміра – Усеїна Куку та інших членів т.з “Ялтинської шістки”
20.02.2018
Стартувала найбільша правозахисна кампанія Марафон написання листів: Пліч-о-пліч з відважними.
20.11.2017