Що ми робимо

БЛОГ: “Проста, чесна, добра”: моя дружина, ув’язнена студентка-активістка

Піо Піо Аунь посадили за ґрати у березні за допомогу в організації студентського протесту в М’янмі. Її чоловіка Ліна Гтета Наїня також заарештували у листопаді після восьми місяців переховування. Ще до свого арешту він розповів нам про свою партнерку та їхню боротьбу за справедливість.

"Мені було так гірко, коли я дізнався. Я ридав, адже не міг захистити її, не міг бути з нею. Я був такий обурений на уряд. Тепер мені її не вистачає. "
Лін Гтет Наїнь

Мій улюблений день – 11 квітня 2007 року. Це день, коли ми покохали одне одного. Я кохаю дружину, бо вона проста, чесна та добра до мене. Гадаю, вона кохає мене, бо я трошки поганець :D. Ми лиш хотіли разом створити домашній затишок і родину.

Я зустрів її в університеті на літературних курсах у 2006 році. Тоді я подумав, що вона схожа на хлопчика. І вона нікого не боялась. Вона постійно дискутувала з одногрупниками та розповідала, чим хороша глобалізація.

“Я дуже нею пишаюся”

Вона виросла в середовищі політики та активізму. Коли їй було 10 місяців, її батька заарештували після повстання 1988 року, студентського протесту, придушеного мілітаристським режимом. Звільнили його, коли їй було 16 років.

Я дуже нею пишаюся. Вона Генеральний секретар Всебірманської федерації студентських об’єднань. Це видатна спілка в історії нашої країни, адже вона першою почала закликати до незалежності й демократії. Саме тому в 2007 році ми допомогли відродити її.

Нам доводилось працювати таємно, бо на той час бути членом спілки було незаконно. Ми брали участь у Шафрановій революції, щоб виразити протест проти зростання цін на товари. Нас обох заарештували, і ми провели у в’язниці більше трьох років.

“Вона прагне до якісного соціального захисту”

2J9A9409

Вона була причетною до багатьох інших кампаній, включно з протестом проти збройного конфлікту на півночі нашої країни. У своїх мріях вона бачить М’янму за зразком скандинавських країн. Вона прагне до якісної системи соціального захисту та охорони здоров’я для кожного.

У 2014 році студенти з усієї країни організували зустріч щодо нового Національного закона про освіту, який, на наш погляд, обмежує академічні свободи. Її обрали однією з координаторів акції.

Раніше цього року вона допомагала організувати загальнонаціональну ходу проти цього закона. Близько 1000 людей вийшли на вулиці, зокрема, більше 300 студентів.

Протестуючі скандували: “Нам потрібна демократична освіта” і “Ми не хочемо централізованої освітньої системи”. Та коли вони дійшли до Янгона, їх оточила поліція, а Піо Піо Аунь арештували.

“Я був такий обурений на уряд”

Ми очікували, що таке може статися. Ми намагалися вести переговори з урядом щодо закона, та коли це не спрацювало, ми подумали, що все може завершитися недобре. Вона була підготовленою: мала із собою мобільний телефон, трохи грошей і рюкзак з їжею та медикаментами.

Мені було так гірко, коли я дізнався. Я ридав, адже не міг захистити її, не міг бути з нею. Я був такий обурений на уряд. Тепер мені її не вистачає.

Пізніше я сказав їй піклуватися про своє здоров’я та бути сильною. Я кажу їй, що з усіх сил старатимуся звільнити її якомога скоріше.

Але можновладці не мають жалю до студентів-активістів. Вони тиснуть на університети та професорів, щоби перевіряти та відраховувати їх. Крім того, вони ще й тиснуть на батьків. А якщо студенти будуть і надалі виходити на публічні протести, поліція заарештує їх за статтею 18 нашого закона, який забороняє несакціоновані протести.

“В’язниця – не відповідь”

Тож тепер на мою дружину чекає тривалий суд. Вона у розпачі. Вони по черзі допитують 47 підсудних, проте ще й досі не закінчили із першою людиною. Якщо так триватиме й надалі, увесь судовий процес займе більше трьох років. А якщо її визнають винною, їй загрожуватиме ув’язнення на термін більше дев’яти років.

Нині більшість людей у М’янмі цікавляться лише загальними виборами. Вони забули про політичних в’язнів, як моя дружина. Саме тому ми маємо продовжувати тиснути на уряд і розповідати людям про те, що коїться.

Моє прохання до вас та до прихильників Amnesty – будь ласка, гучно заявіть президенту Тейн Сейну та його уряду: “В’язниця – не відповідь людям, які прагнуть до змін”.

Підтримайте Піо Піо Аунь! Поставте підпис під онлайн-петицією на її захист на сайті “Марафону написання листів 2015”.

Новини на цю ж тему

Стартувала найбільша правозахисна кампанія Марафон написання листів: Пліч-о-пліч з відважними.
20.11.2017
Відкрито набір координатор/ок Марафону написання листів 2017!
03.10.2017
4,6 мільйони акцій підтримки на Марафоні написання листів 2016!
02.10.2017
Аун Сан Су Чжі «ховає голову в пісок», заперечуючи насильство над рохінджа у М’янмі
20.09.2017
М’янма: блокування міжнародної допомоги є смертельною загрозою для десятків тисяч людей
05.09.2017