Новини

Греція: біженців змушують перебувати в нестерпних умовах на фоні поспішної реалізації домовленості між ЄС і Туреччиною

 

"Жодна особа, що шукає притулок, не повинна стати жертвою автоматичного арешту, і центри утримання на Лесбосі та Хіосі абсолютно не підходять тим людям яких ми зустрічали, малолітнім дітям, людям з особливими потребами та тим, кому необхідна термінова медична допомога. Їх потрібно негайно відпустити. "
Гаурі ван Гулік, заступник директора Amnesty International по Європі.

Тисячі біженців та мігрантів необґрунтовано тримають в жахливих умовах, в той час як їхня доля, за нової угоди між ЄС і Туреччиною щодо біженців, стає все більш непевною та складною, повідомила група Amnesty International, яка отримала доступ до двох закритих центрів тимчасового утримання на грецьких островах Лесбос і Хіос.

П’ятого і шостого квітня дослідницьким групам Amnesty International надали доступ до двох закритих центрів тимчасового утримання, «Moria» на Лесбосі та «VIAL» на Хіосі. Наразі близько 4200 людей перебувають в цих центрах. Більшість прибула на грецькі острови після того, як домовленість між ЄС і Туреччиною вступила в дію 20 березня. Декого з них утримують там більше двох тижнів.

Серед 89 біженців та мігрантів, яких опитала команда Amnesty International, була велика кількість людей з найбільш вразливих верств населення, включаючи вагітних жінок, немовлят, малолітніх дітей та людей з особливими потребами, травмами та важкими захворюваннями.

«На краю Європи біженці потрапили в пастку і для них немає світла в кінці тунелю. Порядок утримання, який виявився неналежним, непродуманим та організованим поспіхом, спричинив помилки, які загрожують правам та благополуччю найбільш вразливих категорій осіб», – заявила Гаурі ван Гулік, заступник директора Amnesty International по Європі.

«Люди, яких тримають під вартою на Лесбосі та Хіосі, фактично не отримують юридичної допомоги, майже не мають доступу до соціального забезпечення та підтримки, та практично нічого не знають про власне положення, і про те, що буде з ними в майбутньому. Люди відчувають страх і відчай», – додала вона.

Від центрів прийому до центрів утримання

 «Я втікав з Сирії щоб уникнути ув’язнення, і тепер я у в’язниці», – сказав сирієць, 25-30 років, групі Amnesty International в центрі утримання «Moria».

Через рішення перетворити відкриті центри прийому на табори закритого типу для тих, хто прибув з Туреччини, перетнувши Егейське море, тисячі людей вибірково затримують і тримають під вартою, інколи впродовж тижнів, поки вони очікують новин щодо заяв про надання притулку та статусу біженців та рішення їхньої подальшої долі.

В центрі утримання «Moria» на Лесбосі, грецька армія і поліція суворо контролюють усіх, хто входить на територію центру і виходить з нього. Табір, в якому проживає більше 3150 людей, відділений від зовнішнього світу кількома рядами огорож з колючим дротом.

В центрі утримання «VIAL» на Хіосі, який розмістили навколо закинутого алюмінієвого заводу, також встановлено посилений контроль. Існує серйозна загроза безпеці, зважаючи на жорстокі зіткнення представників різних національностей, що відбулись першого квітня, і внаслідок яких 400 біженців та мігрантів здійснили втечу.

Більшість тих, кому вдалось утекти, наразі живуть в районі головного порту в діловій частині Хіосу. Умови там дуже небезпечні з обмеженим доступом до базового соціального забезпечення.

Лише двоє з числа біженців і мігрантів змогли показати Amnesty International свої ордери на затримання у зв’язку з особистими обставинами їхніх справ. Автоматичне затримання цілих груп людей як таке є необґрунтованим, а тому незаконним.

Вразливі групи осіб

Автоматичне затримання усіх, хто тепер проживає на грецьких островах, не бере до уваги особливі умови і потреби деяких категорій біженців. До цих груп належать жертви тортур, сім’ї з малолітніми дітьми та немовлятами, жінки з дітьми без супроводу, люди з обмеженими можливостями чи з потребою негайної медичної допомоги, вагітні жінки та люди, які потребують психологічної допомоги. Ні в якому разі не можна відправляти дітей в центри утримання іммігрантів.

Представники Amnesty International говорили з багатьма такими людьми в центрах «Moria» і «VIAL», яких утримали в центрах, хоча ні за яких обставин не мали б.

Керівництво табору «Moria» повідомило Amnesty International, що виявлення тих, хто належить до певної вразливої категорії, є пріоритетним завданням, і що групу з 50-100 людей вже перевели у відкриті центри, але велика кількість осіб досі перебуває під вартою.

Серед людей, з якими спілкувались та за якими спостерігали представники Amnesty International, були: немовля з проблемами здоров’я після атак в Сирії, вагітна жінка на пізніх термінах, люди, які не могли ходити, та дівчина з порушенням розвитку.

Перша сім’я, з якою спілкувались представники організації в таборі «VIAL» прибула туди 19 березня. За словами матері, її шестирічна дочка, наполовину сирійка, наполовину палестинка, серйозно пошкодила спину під час бомбардування, коли на неї впала частина даху. Мати дівчинки показала набряк спини дитини та її медичні записи з Сирії.

«Жодна особа, що шукає притулок, не повинна стати жертвою автоматичного арешту, і центри утримання на Лесбосі та Хіосі абсолютно не підходять тим людям яких ми зустрічали, малолітнім дітям, людям з особливими потребами та тим, кому необхідна термінова медична допомога. Їх потрібно негайно відпустити», стверджує Гаурі ван Гулік.

Умови утримання та доступ до соціального забезпечення

Ключові проблеми, про які розповідали люди в таборах «Moria» і «VIAL», це погана якість їжі, брак покривал, відсутність особистого простору та неналежне медичне забезпечення.

Багато біженців розповідали про те, як важко потрапити до лікаря чи до іншого медичного працівника в обох центрах. Особливо серйозно ця проблема постає у випадку осіб з вразливих категорій, яким необхідна спеціалізована медична допомога.

Сім’я з Іраку, яка живе в маленькому наметі без достатньої кількості покривал, розповіла Amnesty International, що відколи вони приїхали в табір минулого тижня, вони намагаються отримати медичну допомогу для своєї восьмирічної дочки, якій діагностували запалення тазостегнового суглоба ще в Іраку. З тих пір хвороба загострюється і потребує негайного втручання.

Вони показали Amnesty International медичні записи, які вже двічі з моменту приїзду носили до лікаря, але їм відмовляли в допомозі. Першого разу їм сказали, що немає перекладача, а другого разу їх просто не впустили.

«Їй постійно боляче», розповідає мати дівчинки.

В таборі «Moria» на 3150 людей припадає лише три лікарі, а в той час в центрі «VIAL» медичний персонал повідомив, що лікарська допомога надається лише в певні години, і не вистачає медикаментів та інших засобів.

Продуктів харчування не вистачає. Наприклад, три матері з немовлятами і малолітніми дітьми, що живуть в одному блоці в таборі «VIAL», розплакались, коли розповідали про те, що не можуть забезпечити своїх дітей необхідною їм їжею чи достатньою кількістю молока.

Перенаселення в центрі «Moria» означає, що в таборі просто недостатньо місця для 3150 людей, адже він здатен вмістити на 1000 осіб менше. Представники Amnesty International бачили щонайменше 70 тонких наметів вздовж огорожі табору та в інших місцях, в яких сплять сім’ї та вразливі категорії осіб, інколи п’ятеро чи більше людей в крихітному наметі. Багато людей постійно прибуває на грецькі острови, тому ситуація буде лише погіршуватись.

В центрі «VIAL», в якому кількість людей лише злегка перевищила допустиму норму в 1200 осіб, також є сім’ї, які проживають в невеликих відгороджених блоках розміром 30 чи 40 квадратних метрів. В них майже немає зовнішнього простору, де вони могли б вільно пересуватись.

Багато людей скаржились на брак покривал, коли двоє чи навіть більше членів сім’ї повинні спати під одним тонким покривалом холодними ночами.

Члени однієї великої сім’ї з восьми людей з Сирії, серед яких жінка на кінцевих термінах вагітності, її чотирирічний син, який не може ходити і хворий батько в інвалідному візку свої перші дві ночі в таборі «Moria» провели на вулиці, при цьому на всіх у них були лише два покривала.

Збій процесу надання притулку

Після укладення угоди між ЄС та Туреччиною, Греція ухвалила 1 квітня закон, що змінює процес надання притулку. Було зрозуміло, що система ще не працює добре через брак засобів та директив.

Побоювання та непевність навколо введення в дію угоди між ЄС та Туреччиною спровокувало різкий стрибок кількості звернень про надання притулку. За даними влади, з 20 березня переважна більшість з-поміж 3 150 осіб, утримуваних у «Moria», висловили бажання подати прохання про надання статусу біженця, тоді як у Хіосі кількість звернень перевищила 830.

Відсутність обіцяного збільшення організаційної спроможності для обробки таких звернень, що включає залучення фахівців з відповідних процедур з інших країн ЄС, які ще не прибули у достатній кількості, спричиняє все більше відставання від норм.

6 квітня співробітник служби з надання притулку, який є єдиним соціальним працівником у VIAL, розповів Amnesty International, що цей сплеск кількості звернень неможливо обробити з теперішніми можливостями. З 833 поданих звернень, було оброблено лише 10, що є трохи більше 1%, одне з яких було не задоволене. Оскільки ці справи розглядаються за старою процедурою надання притулку у Греції, стає чітко видно ступінь поточного браку персоналу.

Прискорена імплементація угоди між ЄС та Туреччиною спричинила кричущий провал процесів реєстрації та обробки заяв новоприбулих.

Усі біженці порушували перед Amnesty International одне і те ж важливе питання : чому вони не отримують достатньої інформації про те, що потягне за собою процес отримання притулку. Оскільки вони перебувають у спеціальних місцях для утримання на час розгляду, цей брак інформації є ще більш нагальним. Чимало з них не отримували жодної або отримували недостатню кількість документів про реєстрацію.

Наприклад, одна жінка з Сирії розповіла, що вона та члени її сім’ї підписали кілька документів без присутності перекладача, і їм не надали відповідних копій. «Мені не потрібна їжа, мені треба знати, що відбувається», – сказала вона Amnesty International.

Багато людей повідомляли про пізню реєстрацію, хоча вони прибули до кінцевої дати 20 березня.

Іншій жінці з Сирії, що прибула з сім’єю 19 березня, сказали, що їх не можуть зареєструвати, оскільки «система не працює».

Вона показала Amnesty International свій браслет про прибуття, датований 19 березня. І хоча вони прибули до вступу в силу угоди між ЄС та Туреччиною, їх фактично зареєстрували 21 березня і почали утримувати в таборі. Щонайменше троє осіб свідчили про те саме.

«Безпечне» правило третьої країни

Співробітник служби з надання притулку у VIAL пояснив, що нова грецька система надання притулку має два етапи. Перший полягає у визначенні, чи транзитна країна (у цьому випадку – Туреччина) може розглядатися як безпечна для особи з третьої країни. Лише у випадках, коли її визнають небезпечною, справа заявника буде розглядатися по суті.

Він повідомив Amnesty International, що факт безпечності Туреччини для особи з третьої країни, що подає прохання про надання притулку у Греції, будуть визначати індивідуальні соціальні працівники. Коли Amnesty International відвідувала VIAL, там досі не було чітких інструкцій щодо критеріїв та інформації, яку беруть до розгляду під час цього процесу.

Через нестачу та недоступність правової допомоги для переважної більшості, очікується, що процес розгляду буде відбуватися пришвидшено, через що, ймовірно, тисячі шукачів притулку будуть повернуті до Туреччини, незважаючи на явну небезпеку для них.

Кілька біженців розповіли про свій страх повернення до Туреччини. Молода вагітна сирійка показала оглядачам синці на своїй руці, що з’явилися, за її словами, після побиття кийками, що здійснила турецька прикордонна поліція; у її чоловіка наявні подібні забої на нозі. Вони стверджують, що їх надіслали назад до Сирії, а коли вони знову перейшли турецький кордон 14 березня, турецька прикордонна поліція відкривала по них вогонь, але їм вдалось втекти.

«Європа перетворює те, що мало бути дорогою до захисту на кошмарний колючий дріт, небезпеку і панічний страх можливості бути надісланим назад у Туреччину», – сказала Гаурі ван Гулік.

«Потрібно здійснити рішучі і негайні кроки для вирішення кричущих проблем, що ми задокументували на островах Лесбос та Хіос. Крім того, що вони показують теперішню небезпеку Туреччини для біженців, є також значні прогалини з боку Греції стосовно угоди між ЄС та Туреччиною. Поки це все не буде повністю вирішено, не повинно відбуватися подальших повернень біженців».

Рекомендації :

 Влада Греції та ЄС повинна негайно припинити масові повернення біженців, поки не буде гарантоване наступне:

  • утримання використовується як крайній засіб, поряд з наявністю інших можливими варіантів;
  • усі рішення повинні ґрунтуватися на детальному та індивідуальному підході до оцінювання потреби утримання, що узгоджується законною метою;
  • усім утримуваним повинна бути надана можливість оскарження законності їхнього утримання з доступом до правової допомоги;
  • доступ до процедур надання притулку повинен бути справжнім та дієвим, що включатиме часові рамки подання допоміжних матеріалів, у відповідних випадах утримання, а також доступ до юридичної та мовної допомоги повинен бути більш широким;
  • можливості обробки звернень повинні бути суттєво збільшені;
  • утримуваним шукачам притулку повинні надавати точну юридичну інформацію про процес отримання притулку та їхні права;
  • умови утримування біженців повинні бути гідними та гуманними;
  • усіх дітей потрібно негайно звільнити від утримування;
  • особливі обставини і потреби окремих шукачів притулку повинні братися до уваги, включаючи травмованих потерпілих, жертв тортур, дітей, жінок, старших людей і неповносправних шукачів притулку;
  • розробити чіткі та правомірні директиви щодо застосування правила безпеки для вихідців з третіх країн. Забезпечити повне взяття до уваги особистих обставин, а також останньої та незалежної інформації про процедуру і статус шукача притулку у Туреччині.

Дивитись більше фото

Новини на цю ж тему

Відмова надати статус біженця російському інтерсекс активісту порушує право на особисту безпеку
20.07.2018
Правоохоронні органи мають невідкладно і ефективно розслідувати численні напади на Марші за права жінок.  
09.03.2018
Річна доповідь 2017: Україна
23.02.2018
Вимагаємо негайно відпустити та припинити переслідування Еміра – Усеїна Куку та інших членів т.з “Ялтинської шістки”
20.02.2018
Стартувала найбільша правозахисна кампанія Марафон написання листів: Пліч-о-пліч з відважними.
20.11.2017