День безпечного інтернету. Матеріал Польського радіо (від 10.03.2009)

Bookmark and Share

Файл

При нагоді Дня Безпечного Інтернету, який цього року відзначається 10 лютого, відкрито європейську кампанію, присвячену проблемі кібернасильства.

Нашою гостею сьогодні є Аґнєшка Вжесєнь з Фонду Діти Нічиї, координаторка проекту Європейського Союзу Сейфер Інтернет (Safer Internet), у якому йдеться про поширення свідомості на тему безпеки при користуванні Інтернетом – передусім серед дітей і молоді.

Аґнєшка Вжесєнь: День Безпечного Інтернету встановлено з ініціативи Європейської Комісії у 2004 році, в рамках програми Сейфер Інтернет (Safer Internet). Це – загальноєвропейська програма, яка має на меті ініціювати, пропагувати різні дії на благо безпеки, передусім, наймолодших користувачів Інтернету, тобто дітей і молоді. Цей день кожного року проходить під покровительством євросоюзної комісар у справах ЗМІ та інформаційного суспільства Вівіан Редінґ. У Польщі День Безпечного Інтернету ми вперше відзначали у 2005 році і відтоді щороку цим займаються Фонд Діти Нічиї і НАСК (тобто Наукова Академічна Комп’ютерна Мережа) – дві організації, які є реалізаторами програми Сейфер Інтернет Європейського Союзу у нашій країні. 10 лютого 2009 року ми в Польщі відзначаємо цей день уже п’ятий раз. Цього разу почесними патронами стали міністр внутрішніх справ і адміністрації, віце-прем’єр Ґжеґож Схетина, міністр національної освіти Катажина Галль, голова Управління Електронної Телекомунікації Анна Стрежинська, а також польський комітет у справах ЮНЕСКО. Головним партнером відзначення Дня Безпечного Інтернету щороку є Фонд Групи Польської Телекомунікації.

Отже, до заходів приєдналося багато установ та організацій – безперечно, це дуже добре. Значить, День Безпечного Інтернету стає у Польщі популярним.

Аґнєшка Вжесєнь: Здобуває щораз більшу прихильність серед різних організацій. Спочатку брали участь європейські країни, а минулого року до подій з нагоди Дня Безпечного Інтернету включилося 120 організацій із 56 країн. Цього року, мабуть, учасників ще більше – і це не тільки європейські держави, серед них також Сінгапур, Канада, Австралія, Росія, кілька представників Латинської Америки та африканських країн. Відносно конкретних подій, які відбуваються у Польщі – завжди є так, що у цей день ми підбиваємо підсумки усього, що відбулося у нашому проекті за минулий рік, а також – анонсуємо нові ініціативи. І, наприклад, цього року ми відкриваємо нову загальноєвропейську кампанію, присвячену проблемі кібернасильства, підготовлену з нагоди Дня Безпечного Інтернету, практично, усіма мовами Європейського Союзу. Ми показуємо попередню версію курсів і-лернінг (e-learning), тобто навчання на відстань з використанням комп’ютерної техніки та інтернету для гімназистів, який опрацював Фонд Діти Нічиї. Головна подія 10 лютого – це прес-конференція у Бібліотеці Варшавського Університету з представниками ЗМІ та партнерами програми Сейфер Інтернет у Польщі, але свої дії ми адресуємо різним місцевим освітнім ініціативам у Польщі – запрошуємо не тільки школи, також бібліотеки, мультимедійні центри, світлиці, різні недержавні організації, які нащодень працюють з дітьми, – запрошуємо їх проводити заходи присвячені безпеці в Інтернеті. Це може бути, наприклад, бесіда з учнями, конкурс, також бувають, скажімо, кампанії у місцевих ЗМІ, вистава шкільного театру, геппенінг, усі ці заходи, присвячені темі безпеки, діти готують разом з учителями. Про свої ініціативи можна повідомляти в Інтернеті на сторінці dbi.pl – тут усі локальні організатори можуть дізнатися, що відбувається у їхньому регіоні.

Доступ до мережі Інтернет є щораз легшим – польські учні часто мають таку можливість у школі і вдома, користуються ним на уроках і у час дозвілля. Невже справді існує необхідність усвідомлювання суспільству проблеми безпечної поведінки?

Аґнєшка Вжесєнь: Це дуже важливе запитання, тема безпеки дітей в Інтернеті досі не мала свого постійного місця у програмі навчання, не була обов’язковою, тому, власне, всі вчителі, педагоги, які включалися, наприклад, у проведення занять на тему безпеки, робили це з власної волі, це була їхня додаткова активність. Нас дуже тішить, що у зміненій програмній основі навчання, яка почне обов’язувати у вересні цього року, тема безпеки буде постійною і обов’язковою. Вчителі будуть проходити вишколи, отже це вже справді системна зміна. А тема – надзвичайно важлива, ми у Фонді Діти Нічиї систематично, разом з нашим партнерським дослідним агентством Ґеміус, проводимо дослідження, які показують, що, справді, незважаючи на високий рівень знань про інтернетні загрози, діти і молодь часто не дотримуються основних правил безпеки. Окрім цього, велика проблема – говориться прямо про так звану "хвилю" – це явище кібернасильства. Тобто ситуації, коли молоді люди зустрічаються, наприклад, зі словесним насильством в Інтернеті, або за посередництвом мобільного телефону, на чаті, на дискусійному форумі, за допомогою комунікатора хтось вульгарно до них звертається, принижує, висміює, або публікує знімки, які компрометують дану особу. За нашими даними, 52 % молодих людей зустрілися з такими видами насильства в Інтернеті або за посередництвом мобілки.

Це дуже багато! Як можна цьому запобігати?

Аґнєшка Вжесєнь: Після перших досліджень, яких результати викликають занепокоєння, ми почали минулого року кампанію "Стоп кібернасильству", яка мала звернути увагу на це явище. У рамках кампанії створено телевізійний спот та освітній фільм, який разом зі спеціальними сценаріями отримали школи у цілій Польщі і на їх основі проводилися заняття з учнями гімназії.

Як виглядає справа свідомості про безпеку в Інтернеті у Польщі? За різними даними, наприклад, на Заході люди до цього краще підготовлені...

Аґнєшка Вжесєнь: Мабуть, там освітні заходи тривають уже багато років. У нас ця тематика, все-таки, відносно нова. А проте, вона дуже швидко здобула прихильність багатьох освітніх установ, підтримку багатьох партнерів – при цій тематиці воно має велике значення. До нас дуже часто приходять учителі, едукатори, які хотіли б отримати конкретні сценарії занять, котрі допомогли б їм крок за кроком підготувати заняття з учнями. Ще одна важлива справа – ми часто чуємо від учителів, що вони сильно відчувають різницю між поколіннями: відчувають, що Інтернет, нові технології – більш притаманні молодим людям і вони нерідко, зрештою, так само як батьки учнів, бояться компрометації, бояться, що учень знатиме все краще за вчителя і вони втратять свій авторитет.

Темою Європейської Рубрики сьогодні є безпека в Інтернеті, а наша гостя – координаторка проекту Європейського Союзу Сейфер Інтернет Аґнєшка Вжесєнь: Я ще згадаю про одне, це дуже важлива річ: крім профілактичних заходів, тобто освітніх ініціатив, які ми здійснюємо (це матеріали для навчання, кампанії у ЗМІ та інше, що допомагає наголосити на цій проблемі), надзвичайно важливими є також механізми реагування на ситуації, коли в Інтернеті трапиться щось негативне. У 2007 році Фонд Діти Нічиї, разом із Фондом Групи Польської Телекомунікації, відкрив спеціальну телефонну лінію на допомогу (helpline), в рамках якої діти, їхні батьки, а також учителі, професіонали можуть отримати допомогу у випадку загрози в Інтернеті – тобто у випадках кібернасильства, зваблювання неповнолітніх; коли хтось дитину висміює, проникнув на її блоґ, в усіх ситуаціях, які часто бувають трагедією для молодої людини і яких значення, безсумнівно, не можна применшувати. А від 2005 року існує гаряча лінія (hotline), яку відкрила Наукова Академічна Комп’ютерна Мережа, тут можна зголошувати нелегальний з погляду польського закону зміст – як дитяча порнографія, расизм чи ксенофобія. У порозумінні з поліцією, з постачальниками Інтернету, черговий прямує до усунення такого змісту, хоча це також є залежним від розміщення на сервері.

Наталя Беньwww.polskieradio.pl

Архів

Норми

Іншi

Погляд

Дискримінація по-українські: проблема існує, але її не існує

З восьмого серпня до другого вересня Україна звітуватиме в Женеві у Комітеті з подолання расової дискримінації про виконання Конвенції  про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. За цим посиланням можна ознайомитись з офіційним звітом нашої держави.  Якщо його почитати, то складається враження, що наші чиновники тільки тим і займаються, що працюють над подоланням дискримінації на расовому та етнічному ґрунті. І дискримінація ця якщо не подолана, то уже майже не існує, так дрібниці.