60 років недотримання прав людини – уряди повинні вибачитися та вжити негайних заходів

Bookmark and Share

Прес-реліз

(Лондон) Сьогодні Amnesty International вимагає від світових лідерів принести вибачення за 60 років недотримання прав людини і повернутися на шлях конкретного покращення.

«Обстановка в Дарфурі, Зімбабве, Газі, Іраку і М’янмі –– гарячих точках, де порушуються права людини, –– вимагає негайних дій» – заявила Генеральний секретар Amnesty International Айрін Кан на презентації «Доповіді Amnesty International-2008: права людини в сучасному світі».

«Несправедливість, нерівність і безкарність – явища, типові для сучасного світу. Уряди повинні діяти негайно і подолати прірву між обіцянками і дійсністю».

За даними Доповіді Amnesty International-2008, 60 років після прийняття ООН Загальної Декларації Прав Людини, люди, як і раніше, піддаються тортурам і жорстокому поводженню не менш ніж у 81 країні світу, несправедливі судові розгляди проводяться, щонайменше, в 54 країнах, і як мінімум в 77 громадянам не дозволяють вільно висловлюватися.

«Характерною рисою 2007 року стало безсилля урядів західних країн і суперечлива політика або небажання нових сил вирішити важкі кризові ситуації в області прав людини: від застарілих конфліктів до зростаючої нерівності, що залишає мільйони людей поза межею,» – сказала пані Кан.

Amnesty International попередила, що серйозна загроза майбутньому прав людини ховається у відсутності спільної позиції і колективного керівництва.

«В 2008 року у нових лідерів, які приходять до влади, і країн, які виходять на світову арену, з’явиться унікальна можливість задати новий напрямок і відмовитися від короткозорої політики і практики останніх років, через які світ став небезпечнішим і розділеним» – заявила пані Кан.

Amnesty International вимагає від урядів виробити новий стандарт колективного керівництва, заснований на принципах Загальної декларації прав людини.

«Ініціатива найвпливовіших держав послужить прикладом іншим,» – сказала пані Кан.

  • Китаю слід виконати обіцянки про дотримання прав людини, які він дав при підготовці до Олімпійських ігор, забезпечити свободу слова і свободу преси та відмовитися від системи «перевиховання працею».
  • США повинні закрити табір Гуантанамо і таємні в'язниці, провести справедливі судові розгляди у справах затриманих або звільнити їх, а також однозначно відмовитися від застосування тортур і жорстокого поводження.
  • Росії слід більш терпимо відноситися до політичного інакомислення і, навпаки, проявляти нетерпимість до безкарних порушень прав людини в Чечні.
  • Європейський союз повинен розслідувати причетність держав-членів до програми «видачі» підозрюваних в тероризмі і висувати до своїх членів ті ж вимоги в питаннях прав людини, що і до інших країн.

Айрін Кан попередила: «Світові лідери відмовляються визнати факт своєї неспроможності, але їх бездіяльність дуже дорого обходиться. Як свідчать події в Іраку та Афганістані, проблеми в області прав людини – не просто окремо взяті трагедії. Подібно до вірусу, вони здатні нестримно поширитися, заразити і поставити під загрозу всіх нас.

Сьогодні уряди повинні знов проявити завбачливість, мужність і рішучість, які привели Організацію Об’єднаних Націй до прийняття Загальної декларації прав людини 60 років тому.

В світі все наполегливіше звучать вимоги справедливості, свободи і рівності».

З подій 2007 року в пам'яті найяскравіше відобразилося декілька картин: ченці у М’янмі, юристи в Пакистані і активістки в Ірані.

«Люди, стривожені і розгнівані, не дозволять заглушити свої голоси, які влада ігнорує на свій страх і ризик,» – заявила пані Кан.

Примітки для редакторів

  1. Доповідь Amnesty International-2008 – це щорічний документ, в якому організація аналізує положення з правами людини в світі. Доповідь публікується в 60-у річницю прийняття Загальної декларації прав людини; у ній розповідається про ситуацію в 150 країнах світу.
  2. У Доповіді підкреслюються наступні тенденції:
    • цілеспрямоване і безкарне переслідування цивільних осіб з боку озброєних угрупувань і урядових військ;
    • широко розповсюджене насильство щодо жінок;
    • заохочення тортур і жорстокого поводження як допустимих методів збору розвідувальної інформації;
    • придушення інакомислення і напади на журналістів і активістів;
    • недостатній захист біженців, шукачів притулку і мігрантів;
    • відмова в економічних і соціальних правах;
    • ухилення від спільної відповідальності за порушення прав людини.
  3. Amnesty International відзначила успіхи, досягнуті за останніх 60 років – зокрема, ухвалення законів і створення органів, що захищають права людини, зростаючу підтримку скасування смертної кари, процеси по деяких справах про військові злочини і злочини проти людства в міжнародних трибуналах і національних судах.
  4. Загальна декларація прав людини була прийнята Організацією Об’єднаних Націй 10 грудня 1948 року.
  5. Перевиховання працею – система покарань в Китаї, яка передбачає утримання під вартою терміном до чотирьох років без висунення звинувачень, передачі справи до суду і судового контролю. Цей вид покарання призначається поліцією.

Факти і цифри, відео матеріали і іншу інформацію можна отримати за адресою: www.amnesty.org.ua

Архів

Норми

Іншi

Погляд

Етно(не)залежність— чи варто шукати в інтерівських роликах приховані мотиви?

До Дня Незалежності телеканал "Інтер" запустив новий проект: у коротких відеороликах представники національних меншин в етнічних костюмах співають гімн України своєю національною мовою. Виконанню гімну передує невеличкий сюжет, який, на думку авторів ролика, показує, з чим та чи інша нацменшина асоціюється в українців. Поки що роликів є десять, хоч було заплановано чотирнадцять. Герої сюжетів — поляки, румуни, грузини, євреї, цигани, росіяни, угорці, білоруси, вірмени, азербайджанці. Та попри красиву ідею об’єднання нацменшин навколо одного з елементів державної символіки, ролики спричинили дуже неоднозначну реакцію.