Дедалі більше людей у світі потерпають від браку безпеки, несправедливості й приниження гідності. Це висновок «Міжнародної Амністії», яка вказує на те, що світова економічна криза також завдала серйозного удару по правах людини. Оцінюючи становище в Україні, міжнародні правозахисники вказують на вже хронічну проблему – тортури в місцях позбавлення волі і нове тривожне явище – напади на расистському ґрунті.
Економічна криза означає нестачу харчів, роботи і житла, але також зростання нерівності, ксенофобію і репресії. Про це заявила, представляючи новий звіт, генеральний директор «Міжнародної Амністії» Айрін Хан. На її думку, державні органи не змогли захистити людей від економічних потрясінь, хоча влада і бізнес повинні визнавати економічні і соціальні права, включно з правом на їжу та охорону здоров’я.
Айрін Хан закликає владу більше дбати про інтереси найбільш незахищених верств населення. «Ми в «Міжнародній Амністії» віримо, що спосіб, у який права людини можуть допомогти нам вийти з економічної кризи,– це приділяти більше уваги тим, хто опинився на узбіччі суспільства. Ми хочемо, щоб права бідних визнавали, щоб влада активно сприяла участі зубожілих людей у рішеннях, які впливають на їхнє життя», – зазначає правозахисниця.
За оцінкою оглядачів, деякі українські офіційні особи не усвідомлюють серйозності проблеми, яку ще підживлює брак політичної волі подолати ксенофобію і недосконалість законів. Один із прикладів – навесні 2007 року четверо молодиків побили громадянина Південної Кореї, який невдовзі помер. За даними прокуратури, один із нападників говорив, що йому не подобається національність корейця. Убивць засудили за хуліганство, і лише після довгого лобіювання південнокорейського посольства підозрюваним змінили статтю на розпалювання національної ворожнечі. Але Генеральна прокуратура подала апеляцію проти формулювання, пояснивши, що нападники не вчинили злочину, який є пропагандою расизму. Верховний суд відхилив цей позов.
Для того, щоб зупинити прояви ксенофобії, міжнародні спостерігачі радять Україні, зокрема, змінити 161 статтю Карного кодексу, щоб було легше покарати всіх, хто провокує міжнаціональну ворожнечу. Крім цього, визнати серйозність подібних діянь, бо інакше, як мовиться в звіті, злочинці фактично здобули імунітет.
Натомість за оцінкою іншого міжнародного звіту – експертів Ради Європи, становище у сфері міжетнічних відносин в Україні останнім часом трохи поліпшилося.
Тим часом «Міжнародна Амністія» закликає Україну перестати видворяти шукачів притулку, які наражаються на небезпеку в себе вдома. Так, зокрема, у березні 2008 року Україна вислала 11 тамілів до Шрі-Ланки, хоча всі вони стали на облік у Представництві ООН з питань біженців, а шестеро попросили про статус біженця українську владу.
З восьмого серпня до другого вересня Україна звітуватиме в Женеві у Комітеті з подолання расової дискримінації про виконання Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. За цим посиланням можна ознайомитись з офіційним звітом нашої держави. Якщо його почитати, то складається враження, що наші чиновники тільки тим і займаються, що працюють над подоланням дискримінації на расовому та етнічному ґрунті. І дискримінація ця якщо не подолана, то уже майже не існує, так дрібниці.
Дедалі більше людей у світі потерпають від браку безпеки, несправедливості й приниження гідності. Це висновок «Міжнародної Амністії», яка вказує на те, що світова економічна криза також завдала серйозного удару по правах людини. Оцінюючи становище в Україні, міжнародні правозахисники вказують на вже хронічну проблему – тортури в місцях позбавлення волі і нове тривожне явище – напади на расистському ґрунті.
Економічна криза означає нестачу харчів, роботи і житла, але також зростання нерівності, ксенофобію і репресії. Про це заявила, представляючи новий звіт, генеральний директор «Міжнародної Амністії» Айрін Хан. На її думку, державні органи не змогли захистити людей від економічних потрясінь, хоча влада і бізнес повинні визнавати економічні і соціальні права, включно з правом на їжу та охорону здоров’я.
Айрін Хан закликає владу більше дбати про інтереси найбільш незахищених верств населення. «Ми в «Міжнародній Амністії» віримо, що спосіб, у який права людини можуть допомогти нам вийти з економічної кризи,– це приділяти більше уваги тим, хто опинився на узбіччі суспільства. Ми хочемо, щоб права бідних визнавали, щоб влада активно сприяла участі зубожілих людей у рішеннях, які впливають на їхнє життя», – зазначає правозахисниця.
За оцінкою оглядачів, деякі українські офіційні особи не усвідомлюють серйозності проблеми, яку ще підживлює брак політичної волі подолати ксенофобію і недосконалість законів. Один із прикладів – навесні 2007 року четверо молодиків побили громадянина Південної Кореї, який невдовзі помер. За даними прокуратури, один із нападників говорив, що йому не подобається національність корейця. Убивць засудили за хуліганство, і лише після довгого лобіювання південнокорейського посольства підозрюваним змінили статтю на розпалювання національної ворожнечі. Але Генеральна прокуратура подала апеляцію проти формулювання, пояснивши, що нападники не вчинили злочину, який є пропагандою расизму. Верховний суд відхилив цей позов.
Для того, щоб зупинити прояви ксенофобії, міжнародні спостерігачі радять Україні, зокрема, змінити 161 статтю Карного кодексу, щоб було легше покарати всіх, хто провокує міжнаціональну ворожнечу. Крім цього, визнати серйозність подібних діянь, бо інакше, як мовиться в звіті, злочинці фактично здобули імунітет.
Натомість за оцінкою іншого міжнародного звіту – експертів Ради Європи, становище у сфері міжетнічних відносин в Україні останнім часом трохи поліпшилося.
Тим часом «Міжнародна Амністія» закликає Україну перестати видворяти шукачів притулку, які наражаються на небезпеку в себе вдома. Так, зокрема, у березні 2008 року Україна вислала 11 тамілів до Шрі-Ланки, хоча всі вони стали на облік у Представництві ООН з питань біженців, а шестеро попросили про статус біженця українську владу.
