Коли російський режисер Павло Бардін задумав знімати фільм про скінхедів, то, мабуть, хотів спровокувати дискусію. Але він не очікував кампанії за заборону фільму за звинуваченнями у пропаганді екстремізму. Тепер долею стрічки, яка вже здобула кілька призів, займається Генеральна прокуратура Росії.
Фільм "Росія-88" описує життя уявного угруповання російських неонацистів, яке знімає ролики про побиття представників неслов’янських меншин, а потім викладає їх в інтернеті. В одному з епізодів можна побачити як керівник угруповання за прізвиськом Штик чинить розправу в московському метро: "Паразити – шкідливі. Паразити погано пахнуть. Паразити розносять заразу і бруд. Слава Росії!".Кінострічка, знята у 2008 році, здобула призи на кінофестивалях у Берліні і Ханти-Мансійську, а в 2009-му російська кіногільдія назвала фільм "подією року".
Але попри такий успіх, режисер Павло Бардін минулого року постійно займався судовою тяганиною. Позов подала самарська прокуратура, яка звинуватила творців фільму в розпалюванні міжетнічної ворожнечі.
В інтерв’ю Радіо Свобода Бардін заявив, що представники російської влади не зрозуміли суті фільму, який, за його словами, мав на меті не пропагувати радикалів, а показати їхнє обличчя.
"Якщо хтось запідозрив нас у тому, що ми маргінали і хочемо влаштувати революцію, то це помилка, – каже він. – Ми відразу заявляли, що ми не проти влади, а навпаки, готові дати можливість всім, хто забажає, скористатися нашим фільмом із антиекстремістською метою".
У січні за вимогою Генеральної прокуратури Росії, був відкликаний позов щодо визнання фільму "Росія-88" екстремістським. Тепер Генпрокуратура має провести додаткову експертизу стрічки.
Правозахисниця: фільм блискуче вказав на проблему
Через делікатну тематику більшість російських кінотеатрів уже зупинили показ фільму "Росія-88", подекуди його можна побачити і на показах у фільмових клубах та університетах.
Хоча фільм художній, Павло Бардін каже, що зняв його на документальних матеріалах. Зокрема, фільм показує зв’язок між російськими неонацистами і міліцією, в лавах якої, як вважають, є чимало прихильників радикалів. У фільмі також є інтерв’ю з реальними москвичами, які не приховують своєї ворожості до чужинців.
Перед зйомками Павло Бардін вивчав дані центру "Сова", незалежної організації, яка відстежує рівень міжетнічного насильства в Росії. За цією інформацією, минулого року в результаті расово мотивованих нападів загинула 71 особа, понад 300 людей було поранено. Хоча ці цифри високі, вони набагато нижчі, ніж у попередні роки.
Представниця "Сови" Галина Кожевникова пов’язує нову тенденцію із запізнілим намаганням російської влади дати відсіч неонацистам. Правозахисниця вважає, що тут допомогла і стрічка Павла Бардіна.
"Це просто художня картинка, яка в чомусь точна, а в чомусь ні. Але це неважливо, бо завдання фільму не точно віддзеркалити, а порушити проблему перед суспільством і кожною конкретною людиною. З цим завданням фільм, як мені здається, справився блискуче, – сказала Радіо Свобода Галина Кожевникова.
- 2010-02-02
- Росія
