Річна доповідь 2016/2017: Туркменістан

Глава держави і уряду: Гурбангули Бердимухамедов

У 2016 році стан справ із дотриманням прав людини не покращився, незважаючи на План дій у сфері прав людини на 2016-2020 роки, прийнятий у квітні. Незалежні організації громадянського суспільства не мали змоги вільно працювати. Туркменістан залишився країною, закритою для незалежних спостерігачів у сфері прав людини. Свобода вираження поглядів, об’єднань і віросповідання була значною мірою обмежена, а також залишилися обмеження свободи пересування. Секс між чоловіками і надалі залишався кримінальним злочином.

СВОБОДА ВИРАЖЕННЯ ПОГЛЯДІВ

Засоби масової інформації продовжили бути підконтрольними державі і жодні незалежні медіа не мали можливості працювати в країні. Влада продовжила здійснювати переслідування і залякування журналістів, зокрема тих, які знаходилися за межами Туркменістану.

Журналіст-фрілансер Сапармамед Непескулієв надалі залишався у в’язниці. Він оприлюднив репортаж про корупцію і у серпні 2015 року був засуджений за обвинуваченнями у зберіганні наркотиків.

Доступ до мережі Інтернет контролювався і обмежувався, соціальні мережі часто блокувалися.

ПРИМУСОВА ПРАЦЯ

Уряд продовжував використовувати примусову працю у збиранні бавовни – галузі, в якій країна є серед світових лідерів. Для збору бавовни місцева влада залучає працівників бюджетної сфери, зокрема вчителів, медичних працівників та державних службовців, змушуючи їх збирати бавовну і виконувати встановлені державою квоти, або ризикувати втратою роботи. Часто виконати квоту батькам допомагають їх діти. Експерти із застосування конвенцій та рекомендацій Міжнародної організації праці закликали Туркменістан покласти край практиці, яка веде до використання примусової праці у сфері збирання бавовни.

ПРАВОВІ, КОНСТИТУЦІЙНІ АБО ІНСТИТУЦІЙНІ ЗМІНИ

Закон, який передбачав запровадження посади Уповноваженого з прав людини (Омбудсмена) усе ще находився на стадії розробки.

16 вересня було прийнято нову Конституцію. У ній було передбачено продовження президентського терміну до семи років та скасування існуючого раніше обмеження щодо віку президента.

НАСИЛЬНИЦЬКІ ЗНИКНЕННЯ

Місцезнаходження в’язнів, яких піддали насильницькому зникненню після ймовірної спроби замаху на тодішнього президента Сапармурата Ніязова у 2002 році, досі невідоме.

СВОБОДА РЕЛІГІЇ ТА ВІРОСПОВІДАНЬ  

За повідомленням Альтернативної служби новин Туркменістану, у місті Дашогуз затримували і допитували на предмет їхнього віросповідання чоловіків з бородою, віком до 50 років. Деяких з них було примусово поголено.

У березні був введений в дію новий закон Про свободу совісті та релігійні організації. У ньому зберіглася колишня заборона на колективну реалізацію свободи віросповідання та переконань без санкції держави. Відповідно до нового закону, для реєстрації релігійних груп потрібно мати 50 членів-засновників,  в той час як у попередньому законі вимагалося мати лише п’ять.

Особи, які відмовлялися від військової служби з релігійних чи інших міркувань, зазнавали кримінального переслідування. За повідомленням правозахисної організації «Форум 18», яка виступає на підтримку релігійної свободи, молодий свідок Єгови був засуджений до виправних робіт через відмову від несення військової служби.

КАТУВАННЯ ТА ІНШІ ФОРМИ ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ

Колишні в’язні розповіли проекту «Альтернативні новини Туркменістану» про незадовільні умови в місцях позбавлення волі і утримання під вартою: те, що там відбувається можна розцінювати як тортури і жорстоке поводження. Відповідно до цих свідчень, співробітники в’язниць били ув’язнених і примушували їх довго перебувати на вулиці при низькій температурі повітря. Також співробітники в’язниць займалися вимаганням. В’язниці були переповнені і в’язні не отримували належного харчування. Деякі в’язні змушені були спати на підлозі або на подвір’ї в’язниці. Мали місце часті випадки захворювання на туберкульоз, інфіковані в’язні не завжди отримували належне лікування.

Продовжували надходити повідомлення про застосування катувань або інших форм жорстокого поводження з боку співробітників правоохоронних органів з метою змусити затриманих «зізнатися» та видати інших. Активіст Мансур Мінгелов надалі залишався у в’язниці. Він був засуджений у 2012 році після несправедливого суду за обвинуваченням у наркозлочинах після оприлюднення інформації про застосування катувань та інших форм жорстокого поводження щодо членів етнічної громади белуджів у провінції Марі.

УВАГА МІЖНАРОДНОЇ СПІЛЬНОТИ

Туркменістан залишився закритим для міжнародного спостереження і відмовляв або не відповідав на звернення Спеціальних доповідачів ООН з проханням здійснити візит до країни.

СВОБОДА ПЕРЕСУВАННЯ

З 2006 року громадяни не потребували «виїзних віз» для того, щоб залишити країну. Разом з тим практикувалися довільні обмеження права на подорожування закордон: зокрема, вони застосовувалися до родичів людей, звинувачених у начебто спробі замаху на президента Ніязова у 2002 році, родичів членів опозиції, які проживають закордоном, а також активістів громадянського суспільства, студентів, журналістів та колишніх трудових мігрантів.  

 

Новини на цю ж тему

Річна доповідь 2016/2017: Вірменія
29.03.2017
Річна доповідь 2016/2017: Азербайджан
29.03.2017
Річна доповідь 2016/2017: Таджикистан
29.03.2017
Річна доповідь 2016/2017: Узбекистан
29.03.2017
Річна доповідь 2016/2017: Киргизстан
29.03.2017