Річна доповідь 2016/2017: Киргизстан

Глава держави: Алмазбек Атамбаєв

Глава уряду: Сооронбай Жеенбеков (з квітня – Темір Сарієв)

У 2016 році в’язень совісті Азімжан Аскаров залишався у в’язниці, незважаючи на рекомендації Комітету ООН з прав людини негайно його звільнити. Закон про «іноземних агентів», дія якого негативно позначилася би на неурядових організаціях, було відхилено, а проект закону про пропаганду «нетрадиційних сексуальних стосунків» залишився на стадії обговорення. Конституційні поправки загрожували захисту прав людини. Винні у застосуванні катування і насильства щодо до жінок не були покарані, а поліція проводила дискримінаційні рейди проти осіб, що надають секс-послуги. Влада і надалі не докладала реальних зусиль для ефективного розслідування насильства, що сталося у червні 2010 року в Оші і Джалал-Абаді.

В’ЯЗЕНЬ СОВІСТІ

31 березня Комітет ООН з прав людини закликав Киргизстан негайно звільнити в’язня совісті – правозахисника Азімжана Аскарова, етнічного узбека, засудженого у 2010 році до довічного ув’язнення нібито за участь у 2010 році в етнічному насильстві і вбивство співробітника поліції. Комітет вважає, що його незаконно затримали, піддавали катуванню і відмовляли в праві на справедливий суд. У відповідь на це Верховний Суд розглянув справу 11 і 12 липня, але не врахував висновки Комітету про необхідність звільнити Азімжана Аскарова, а направив справу на повторне слухання, яке розпочалося в Чуйському обласному суді 4 жовтня. Процес тривав до 20 грудня, а вирок очікується в січні 2017. Азімжан Аскаров брав участь у всіх 10 слуханнях, сидячи в металевій клітці.

СВОБОДА ОБ’ЄДНАНЬ

Парламент відхилив закон про «іноземних агентів», первинно запропонований у 2014 році, на етапі третього читання в травні. За цим проектом неурядові (громадські) організації, що отримували іноземну допомогу та брали участь у будь-якій формі нечітко визначеної «політичної діяльності», змушені були би взяти на себе і публічно використовувати клеймо «іноземного агента».

ПРАВА ЛЕСБІЙОК, ГЕЇВ, БІСЕКСУАЛІВ, ТРАНСГЕНДЕРІВ ТА ІНТЕРСЕКС-ЛЮДЕЙ

У травні Парламентський Комітет з питань законності, правопорядку і боротьби зі злочинністю відкликав проект закону про криміналізацію «сприяння позитивного ставлення» до «нетрадиційних сексуальних відносин» для подальшого доопрацювання перед остаточним парламентським голосуванням. Активісти прав ЛГБТІ заявили, що незважаючи на те, що до цих пір закон не прийнятий, він уже «висить над ними» і обмежує їхню діяльність.

ПРАВОВІ, КОНСТИТУЦІЙНІ ТА ІНСТИТУЦІЙНІ ЗМІНИ

Під час референдуму, проведеного 11 грудня, громадяни прийняли конституційні зміни, які підривають захист прав людини. Ці зміни передбачають введення положення про «верховні державні цінності» і послаблення верховенства міжнародного права над внутрішнім законодавством, передбаченого чинною Конституцією. Поправка до статті про шлюб та сім’ю передбачає, що сім’я формується на основі союзу між чоловіком і жінкою; чинна Конституція такого формулювання не містила.

ДИСКРИМІНАЦІЯ – ОСОБИ, ЩО НАДАЮТЬ СЕКС-ПОСЛУГИ

У червні і липні в столиці, Бішкеку, прилеглій Чуйській області, а також в південному місті Ош були проведені скоординовані і цілеспрямовані операції в районах знаного скупчення секс-працівниць, в результаті яких було затримано та покарано знайдених там жінок. Секс-робота у Киргизстані не криміналізована, проте деякі жінки отримали адміністративні штрафи за «дрібне хуліганство» або за відсутність документів, що засвідчують особу. У червні високопоставлені співробітники поліції зробили дискримінаційні та тавруючі заяви щодо жінок, залучених до секс-робіти, посилаючись на необхідність «очистити» вулиці і закликали «громадські патрулі» фотографувати осіб, яких вони вважають секс-працівницями та передавати фотографії поліції. Це спричинило ризик посилення залякування і насильства по відношенню до секс-працівниць з боку націоналістичних груп та інших недержавних суб’єктів, що нападали на них у минулому.

Неурядові організації, що займаються секс-працівникцями, виявили, що жінки, які займаються секс-роботою, стикалися з перешкодами у доступі до медичної допомоги, в тому числі до послуг у сфері  репродуктивного та сексуального здоров’я. В Киргизстані причетність до секс-робіти ставить на особі тавро. Особи, що надають медичні послуги, дискримінують секс-працівниць, відмовляючи їм у лікуванні, а також пропонуючи низьку якість лікування та недотримуючись конфіденційності. Багато секс-працівниць не мають документів, що засвідчують особу, які важко замінити при відсутності реєстрації постійного місця проживання. Відсутність документів, що засвідчують особу, також обмежувала секс-працівниць у доступі до базових послуг, в тому числі медичних.

БЕЗКАРНІСТЬ

Катування та інше жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження, а також відсутність відповідальності за порушення прав людини залишаються звичайним явищем. Судові справи за звинуваченнями у катуваннях часто затягувалися на декілька місяців або років.

Влада не змогла докласти реальних зусиль для ефективного розслідування у червні 2010 року міжетнічного насильства на півдні Киргизстану. Зважаючи на те, що насильство застосовувалися членами обох етнічних громад – і киргизької, і узбецької, та зважаючи на те, що саме остання більше постраждала від смертельних випадків, травм і пошкоджень, переслідування були непропорційно спрямовані на членів етнічної узбецької громади.

Нікого не притягнули до відповідальності за смерть Усманжана Халмірзаєва, етнічного узбека і громадянина Росії, котрий помер від отриманих травм у серпні 2011 року після затримання і побиття поліцією. 22 липня суддя Чуйського обласного суду залишив в силі виправдувальний вирок від жовтня 2015 року у справі чотирьох співробітників поліції, підозрюваних в причетності до його смерті, через відсутність доказів.

НАСИЛЬСТВО ПРОТИ ЖІНОК І ДІВЧАТ

Залишалися поширеними побутове насильство, примусові шлюби та інші форми насильства в стосунку до жінок і дівчат. У більшості випадків, жінки, які пережили насильство, не зверталися в поліцію через соціальне таврування та дискримінаційне ставлення і недовіру до правоохоронної системи і правосуддя. Відсутність економічного потенціалу  ускладнює жінкам можливість звільнитися від образливого ставлення і жити самостійно, особливо , якщо вони хочуть  забрати з собою своїх дітей.

За даними Національного Комітету Статистики в період з січня по жовтень було зареєстровано 4960 випадків домашнього насильства, з яких у 158 випадках дійшло до притягнення до кримінальної відповідальності.

Закон, що допоможе захистити дівчаток-підлітків від ранніх і примусових шлюбів, пройшов остаточне парламентське читання в жовтні і був підписаний в Президентом 18 листопада. Закон вводить кримінальні санкції у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років для тих, хто бере участь в організації або проводить релігійну церемонію одруження, де один або обидва з подружжя перебувають у віці до 18 років. Це стосується релігійних лідерів, а також батьків обох з потенційного подружжя.

 

Новини на цю ж тему

Річна доповідь 2016/2017: Вірменія
29.03.2017
Річна доповідь 2016/2017: Азербайджан
29.03.2017
Річна доповідь 2016/2017: Таджикистан
29.03.2017
Річна доповідь 2016/2017: Туркменістан
29.03.2017
Річна доповідь 2016/2017: Узбекистан
29.03.2017