Річна доповідь 2016/2017: Грузія

Глава держави: Георгій Маргвелашвілі

Глава уряду: Георгій Квірікашвілі

Занепокоєння через відсутність незалежності судів і політичне втручання після низки  сприятливих для уряду судових рішень у резонансних справах продовжує мати місце. Було зафіксовано (?) нові випадки застосування катувань та інших форм жорстокого поводження з боку поліції. Продовжується (?) встановлення огороджень вздовж адміністративного кордону з Абхазією та Південною Осетією, що має подальший негативний вплив на економічні та соціальні права місцевих мешканців.

КОРОТКИЙ ОПИС СИТУАЦІЇ

В результаті парламентських виборів, що пройшли 8 жовтня, керівна партія – «Грузинська Мрія» – яка має більшість голосів, збільшила своє представництво до 118 місць. Головна опозиційна партія  – «Єдиний національний рух» (ЄНР) здобула 27 місць, а консервативна права партія  – «Альянс патріотів Грузії» – отримала  шість крісел  місць.

Напередодні виборів просочилися були оприлюднені (?) таємно записані приватні розмови і інтимні та особисті справи діячів опозиції і журналістів. П’ятеро осіб, включно з колишнім посадовцем служби безпеки, були заарештовані за підозрою у відповідальності за незаконне здійснення записів. Станом на кінець 2016 року розслідування ще тривало.

Де-факто влада країни та російська армія у сепаратистських у відокремлених/ в окремих регіонах Абхазії та Південної Осетії продовжували обмежувати рух через адміністративні лінії розмежування, затримуючи десятки людей. Декілька затриманих осіб скаржилися на застосування катувань та інших форм жорстокого поводження, включно з побиттям, під час тривалих свавільних затримань. 19 травня одного чоловіка було вбито російським солдатом при спробі перетину кордону в напрямку Абхазії. Розслідування обставин цієї смерті усе ще тривало станом на кінець року.

Встановлення більшої кількості огороджень вздовж адміністративних ліній розмежування негативно позначалося на реалізації права на працю, харчування та підтримання належних стандартів життя місцевих мешканців після часткової або повної втрати ними доступу до своїх садів, пасовиськ, орних земель.

СИСТЕМА ПРАВОСУДДЯ  

У місцевих і міжнародних спостерігачів з’явилося занепокоєння через відсутність незалежності судів і вибіркове правосуддя.

12 січня Комісар Ради Європи з прав людини повідомив, що суди були більш схильні приймати рішення щодо затримання або ув’язнення щодо членів ЄНР, тоді як щодо проурядових активістів у подібних справах застосовувалися застави або штрафи.

16 травня п’ятеро колишніх високопосадовців Міністерства оборони (призначених колишнім Міністром оборони Іраклієм Аласанією, який з того часу став ключовою фігурою політичної опозиції) були визнані винними Тбіліським міським судом у «нецільовому використанні» 4,1 мільйона грузинських ларі (2,1 мільйон доларів США) і засуджені до семирічного ув’язнення. Вони були визнані винними, не зважаючи на нездатність звинувачення надати достатні докази «злого умислу» – необхідного елементу злочину, у якому їх звинувачували.

10 червня Тбіліський апеляційний суд залишив в силі рішення суду нижчої інстанції від 2015 року, яким право власності на проопозиційну телекомпанію «Руставі-2» було передане її попередньому власнику. За свідченнями останнього, він продав компанію більш ніж десть років тому під тиском уряду, очолюваного ЄНР. Сам судовий процес проходив після закінчення строку позивної давності і, на думку багатьох, він здійснювався за сприяння чинного уряду з метою позбавлення ЄНР основного рупора напередодні парламентських виборів.

14 червня Європейський суд з прав людини у справі Мерабішвілі проти Грузії вирішив, що повторне продовження строку попереднього ув’язнення заявника у справі за звинуваченнями у корупції було «недостатньо обґрунтованим» і використовувалося «як додаткова можливість здійснити вплив на непов’язане з цією справою розслідування» у справі смерті колишнього прем’єр-міністра Зураба Жванії та фінансової діяльності колишнього президента Міхаіла Саакашвілі.

21 липня голова Конституційного суду заявив, що на деяких суддів здійснювався тиск з боку влади з метою добитися відкладення оголошення вироку або прийняття рішення на користь влади у резонансних справах. 1 серпня прокуратура розпочала розслідування стосовно цих заяв.

СВОБОДА МИРНИХ ЗІБРАНЬ  

Право на свободу мирних зібрань головним чином в основному не зазнавало обмежень і надалі, за винятком деяких випадків політично вмотивованого насильства щодо своїх супротивників з боку прибічників партії «Грузинська мрія», а іноді й з боку прибічників партії ЄНР.

22 травня близько десятка невстановлених чоловіків напали на групу відомих членів ЄНР на виборчій дільниці в селі Кортсхелі. Свідки стверджували, що напад швидше за все був організований спланований. З відеозапису видно, що членів ЄНР б’ють штовхають, збивають кидають на землю і б’ють дерев’яними кийками. Декілька співробітників поліції на місці пригоди не змогли перешкодити нападу і дозволили нападникам залишити місце скоєння злочину. 1 червня шістьох чоловіків було звинувачено у хуліганстві у зв’язку з цим нападом і звільнено під заставу.

СВОБОДА ВИРАЖЕННЯ ПОГЛЯДІВ

15 лютого до парламенту було внесено законопроект, в якому «образу почуттів віруючих» передбачалося зробити адміністративним правопорушенням. Законопроект був схвалений парламентським Комітетом з прав людини і, окрім усього іншого, він мав на меті передбачити покарання за критику релігійних лідерів.

ПРАВА ЛЕСБІЙОК, ГЕЇВ, БІСЕКСУАЛІВ, ТРАНСГЕНДЕРІВ ТА ІНТЕРСЕКС-ЛЮДЕЙ

9 серпня президент Маргвелашвілі відмовився скликати референдум щодо внесення змін до Конституції з метою обмеження визначення шлюбу у Конституції і заміни формулювання «добровільний союз на основі рівності між членами подружжя» на «союз між чоловіком і жінкою». Законопроект, який спочатку закликав до внесення змін до Конституції, був схвалений парламентським Комітетом з прав людини у травні.

23 листопада жінка-трансгендер, яка зазнала нападу і побиття з боку двох чоловіків, померла від травм у лікарні. Місцеві неурядові організації, що займаються захистом прав жінок, зареєстрували щонайменше 35 нападів на жінок, що належали до спільноти ЛГБТІ, протягом року.  Відомство громадських захисників долучилося до місцевих правозахисних груп, стурбованих відсутністю ефективного розслідування та притягнення до відповідальності за злочини по відношенню до людей з ЛГБТІ-спільноти.

КАТУВАННЯ ТА ІНШІ ФОРМИ ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ

На тлі занепокоєння з приводу катувань, інших форм жорстокого поводження та інших зловживань з боку співробітників правоохоронних органів, уряд не зміг запропонувати законопроекти законодавчі зміни (?), якими був би запроваджений механізм незалежного розслідування порушень прав людини правоохоронними органами.

7 серпня інспектор місцевої поліції викликав Демура Стуруа, 22-річного жителя Дапнарі, Західна Грузія, на допит стосовно вирощування марихуани того, хто вирощує марихуану в селі. Наступного дня Демур Стуруа покінчив життя самогубством. У своїй передсмертній записці він звинуватив у своїй смерті інспектора поліції і розповів про погрози з його боку і побиття. Юрист сім’ї загиблого розповів, що посмертна експертиза підтвердила наявність тілесних ушкоджень. Розслідування цієї справи ще тривало станом на кінець року. Після цього інциденту ЗМІ повідомляли, що жителі віддалених сіл, які, імовірно, також були об’єктом подібного поводження, не бажали звертатися зі скаргами, побоюючись переслідувань і через недовіру до влади.  

 

Новини на цю ж тему

Річна доповідь 2016/2017: Вірменія
29.03.2017
Річна доповідь 2016/2017: Азербайджан
29.03.2017
Річна доповідь 2016/2017: Таджикистан
29.03.2017
Річна доповідь 2016/2017: Туркменістан
29.03.2017
Річна доповідь 2016/2017: Узбекистан
29.03.2017