Річна доповідь 2016/2017: Азербайджан

 

Глава держави: Ільхам Алієв

Глава уряду: Артур Расізаде

У 2016 році деяких в’язнів совісті було звільнено, проте щонайменше 14 залишаються ув’язненими. Більшість правозахисних організацій, які були змушені призупинити свою діяльність в останні роки, не змогли відновити свою роботу. Репресії проти незалежних журналістів і активістів продовжилися. Міжнародним моніторинговим місіям з дотримання прав людини було відмовлено у в’їзді до Азербайджану. Було багато повідомлень про катування і інші форми жорстокого поводження, а також про свавільні арешти критиків уряду.

КОРОТКИЙ ОПИС СИТУАЦІЇ

Нафтозалежна економіка Азербайджану суттєво постраждала від падіння цін на нафту та зниження курсу її валюти, манату, на половину вартості.  Ціни на продукти харчування зросли непропорційно до зростання заробітної плати. З початку січня по всій країні пройшли поодинокі і переважно мирні протести проти девальвації манату і відповідного зростання цін. Протести були придушені поліцією та силовиками. 18 січня президент Алієв підписав указ, яким було підвищено на 10% мінімальну пенсію і зарплату бюджетникам. Цей захід був недостатнім для вирішення проблеми зниження рівня життя.

У квітні загострилася напруга між Азербайджаном і підтримуваним Вірменією сепаратистським регіоном Нагірного Карабаху.  Сутички тривали чотири дні, спричинивши загибель людей серед військових і цивільного населення і заволодіння Азербайджанськими силами невеликої території.

Проведений у вересні референдум затвердив запропоновані зміни до Конституції, якими президенту надавалися додаткові повноваження. Ці зміни передбачали збільшення президентського терміну та надали президенту право оголошувати дострокові президентські вибори і розпускати парламент.

У листопаді Рада ЄС затвердила новий мандат для переговорів щодо укладення «всебічної» угоди з Азербайджаном, яка має замінити Угоду про партнерство і співпрацю від 1996 року, яка регулювала двосторонні відносини між ЄС та Азербайджаном. В останні роки політичний діалог, що базувався на Угоді про партнерство і співпрацю, був призупинений з огляду на погіршення показників з дотримання прав людини в Азербайджані.

В’ЯЗНІ СОВІСТІ

В країні і надалі продовжилися ув’язнення критиків уряду. На початку року декілька відомих в’язнів, засуджених в результаті політично вмотивованих судових процесів, були звільнені. Серед них було як мінімум 12 в’язнів совісті. З жодної зі звільнених осіб не було знято кримінальні обвинувачення. Після свого візиту до Азрбайджану у травні, Робоча група ООН зі свавільних затримань відмітила, що «продовжуються свавільні затримання правозахисників, журналістів, політичних і релігійних лідерів».

Деяким звільненим в’язням совісті, зокрема журналістці Хадіджі Ісмаїловій та юристу із захисту прав людини Інтігаму Алієву було заборонено подорожувати за кордон, і вони обоє були фактично позбавлені можливості продовжувати свою роботу.

Порушені 2014 і 2015 року кримінальні справи проти ряду відомих неурядових організацій, які були використані як привід для арешту декількох в’язнів совісті за ухилення від сплати податків та шахрайство, залишилися відкритими на кінець року.

10 травня молодих активістів Гіяса Ібрагімова та Байрама Мамедова було затримано за сфабрикованими звинуваченнями, пов’язаними з наркотиками, після того, як вони намалювали політичне графіті на пам’ятнику колишньому президенту Азербайджану Гейдару Алієву. 25 жовтня та 10 грудня відповідно кожного з них було засуджено до 10 років ув’язнення.

18 листопаа Верховний суд відхилив апеляційну скаргу, подану в’язнем совісті Ільгаром Мамедовим, залишивши в силі семирічний термін ув’язнення. Цей вирок був залишений в силі, незважаючи на рішення Європейського суду з прав людини, у якому було встановлено, що Ільгар Мамедов був заарештований без надання будь-яких доказів, та незважаючи на неодноразові заклики Комітету Міністрів Ради Європи щодо його звільнення.

На кінець року щонайменше 14 в’язнів совісті залишалися ув’язненими. За оцінками місцевих активістів із захисту прав людини, понад 100 осіб залишаються ув’язненими за політично вмотивованими обвинуваченнями.

СВОБОДА ВИРАЖЕННЯ ПОГЛЯДІВ

Усі провідні ЗМІ залишаються під контролем уряду. Незалежні медіа продовжують зазнавати утисків з боку влади. Незалежні журналісти стикаються із залякуваннями, переслідуваннями та випадками фізичного насильства у відповідь на репортажі, що містять критику влади. 20 квітня владою було порушене кримінальне провадження стосовно журналістів «Мейдан ТВ» – незалежного онлайн-ЗМІ, що веде діяльність азербайджанською мовою, – звинувачуючи їх у незаконному веденні підприємницької діяльності, ухиленні від сплати податків у великих розмірах та зловживанні владою. Щодо п’ятнадцяти журналістів «Мейдан ТВ» (деякі з яких ведуть репортажі з-за кордону) було розпочато розслідування. Ті з них, які працюють в Азербайджані, отримали повідомлення про обмеження можливості подорожувати, згідно якого їм було заборонено залишати країну. Кримінальні розслідування проти них ще тривали станом на кінець року.

У листопаді Афган Садихов та Теймур Керімов, двоє журналістів, які готували репортажі на соціальну тематику, були затримані і звинувачені у нападі після того, як на них напали невстановлені особи.

Замін Гаджі, журналіст опозиційної газети «Єні Мусават», був викликаний в поліцію, де йому погрожували у поліцейському відділку 28 листопада через пост у соціальній мережі «Facebook»,  в якому він критикував нездатність уряду розкрити вбивства відомих осіб.

29 листопада парламент прийняв зміни до Кримінального кодексу, якими було криміналізовано образу честі і гідності президента у мережі Інтернет. Новим законом передбачено штраф і ув’язнення на термін до трьох років.

СВОБОДА ОБ’ЄДНАНЬ  

Більшість провідних азербайджанських неурядових правозахисних організацій не змогли відновити свою діяльність після замороження їх активів та подальшого переслідування їх членів, зокрема в межах кримінальних справ. Декілька лідерів неурядових організацій, засуджених на основі сфабрикованих обвинувачень, залишилися у в’язниці, а інші були змушені залишити країну, побоюючись переслідувань.

На початку року урядом були розморожені банківські рахунки восьми неурядових організацій, пов’язаних з Ініціативою щодо забезпечення прозорості у видобувній промисловості (EITI) – міжнародною групою, що сприяє відкритому і підзвітному управлінню видобувними ресурсами. Це рішення було прийнято після того, як EITI у 2015 році понизила членство Азербайджана до «країни-кандидата» у зв’язку з наступом уряду на громадянське суспільство.

СВОБОДА ЗІБРАНЬ

Поліція продовжувала придушувати і розганяти мирні протести, застосовуючи надмірну силу.

В ході демонстрацій, що пройшли по всій країні у січні, поліція як мінімум двічі застосовувала надмірну силу для розгону мирного натовпу та заарештувала десятки мирних демонстрантів. По всій країні поліція викликала на допити і арештовувала декількох політичних активістів, звинувачуючи їх в організації протестів.

Після вересневого референдуму було внесено зміни до Конституції, якими уряду надавалося ще більше повноважень для обмеження права на мирні зібрання. Ці зміни обмежували майнові права і дозволяли обмежувати свободу зібрань, які порушували «суспільну мораль».

КАТУВАННЯ ТА ІНШІ ФОРМИ ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ

Співробітники правоохоронних органів продовжували безкарно застосовувати катування та інші форми жорстокого ставлення.

Правозахисники повідомляли про застосування катувань та інших форм жорстокого поводження до членів руху «Мусульманська єдність», яких було заарештовано в ході зіткнень з урядовими службами безпеки у селі Нардаран у 2015 році. Активісти «Мусульманської єдності» звинувачувалися у спробі силової зміни конституційного устрою та створенні організованого озброєного угрупування.

За повідомленнями, молодих активістів Байрама Мамедова та Гіяса Ібрагімова піддавали катуванням та іншим формам жорстокого поводження у період перебування під вартою. Після відвідання активістів в місці затримання Робоча група ООН зі свавільних затримань підтвердила наявність тілесних ушкоджень, що відповідали їх заявам. Ці висновки були проігноровані суддями під час попереднього ув’язнення і при розгляді справи. Інший молодий активіст Ельгіз Гараман розповів своєму юристу, що до нього застосовувалися катування після його затримання 12 серпня. Він утримувався протягом 48 годин без права переписки і спілкування і був змушений «зізнатися» у обвинуваченнях щодо зберігання наркотиків. На кінець року він залишався в ув’язненні і його справа все ще розглядалася.

ЗБРОЙНИЙ КОНФЛІКТ

У квітні мали місце чотириденні сутички між урядовими військами і військами самопроголошеної республіки Нагірного Карабаху. За повідомленнями Азербайджанської сторони, було вбито шість цивільних осіб та 31 військовослужбовця. Вірменське Міністерство оборони повідомило про те, що з їхнього боку було вбито 93 особи, з них четверо цивільних. Обидві сторони звинувачували одна одну у заниженні даних про загиблих військовослужбовців та завищенні даних про загиблих цивільних осіб. За повідомленнями, обидві сторони спрямовували удари на цивільні об’єкти, зокрема школи.

 

Новини на цю ж тему

Річна доповідь 2016/2017: Вірменія
29.03.2017
Річна доповідь 2016/2017: Таджикистан
29.03.2017
Річна доповідь 2016/2017: Туркменістан
29.03.2017
Річна доповідь 2016/2017: Узбекистан
29.03.2017
Річна доповідь 2016/2017: Киргизстан
29.03.2017