Не зважаючи на те, що українські політичні лідери ведуть боротьбу за вступ України до НАТО та Європейський Союз, ця мета може бути у небезпеці через нестачу чітких та добре спланованих стратегій стосовно расового розмаїття та міграції, які зростають в Україні.
Бюрократи та правоохоронні органи України не змогли «захистити основну людську гідність від нападу», згідно з дослідженням, яке проводилося у Міжнародному центрі підтримки учених Вудро Вільсона у Вашингтоні, округ Колумбія.
Ця репутація очевидно не допомагає спробам України інтегруватися у міжнародні союзи.
Нещодавно вийшла у світ праця Блера А. Рубла та групи учених центру Вільсона та інституту Кеннана у Вашингтоні, округ Колумбія, під назвою «Встановлення Нового права у місті України».
Звіт про дослідження зосереджений на питанні життя іммігрантів у трьох основних українських вузлових містах, а саме: у Києві, Харкові, Одесі.
За останнє десятиліття тисячі людей з Кавказу, Афганістану та Іраку шукали притулку в Україні у зв’язку з військовими конфліктами, які ведуться на їхній батьківщині. Окрім того, велика кількість торговців з В’єтнаму, Китаю та Африки прибули в Україну у пошуці кращого життя. Перехідні іммігранти перебувають поблизу основних українських міст, включаючи Троєщину у Києві, ринок Барабашова у Харкові, ринок Сьомий кілометр в Одесі.
Ця територія значно змінилася через збільшення расового розмаїття. Ринок Сьомий кілометр більший, ніж великий торговий комплекс Америки у Міннесоті, свідчить дослідження, а ступінь змін є дуже важливим для України.
Яким чином ці іммігранти долучаються до суспільного життя в Україні? Експерти організували фокус-групи у Києві, Харкові та Одесі з метою виявлення подробиць про спільноти іммігрантів.
У Києві напади банд місцевих бритоголових на расових іммігрантів є великою проблемою, безперечно саме для жертв та інших осіб у спільнотах меншості.
Серія жорстоких убивств дала початок відповіді з міжнародних організацій та посольств у Києві. До прикладу, у червні 2008 р., було вчинено два вбивства за тиждень, одне – іммігранта з Нігерії, а друге – робітника з Конго.
Офіційна відповідь не дала значної надії іммігрантам. Міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко, прибічник героя Помаранчевої революції президента Віктора Ющенко, влітку минулого року сказав: «Ви можете назвати мене расистом, проте я не дозволю, щоб Київ перетворили на ще один Харків чи Одесу».
Дослідники виявили, що Київ став ще ворожішим середовищем для іноземних іммігрантів, «навіть у порівнянні з іншими великими містами України такими, як Харків та Одеса».
У липні минулого року іммігранти повідомили дослідникам про те, що вони спостерігали «постійну увагу» з боку міліціонерів, «яких вони охарактеризували як єдиних, які зацікавлені в отриманні хабарів. Вони (міліція) зовсім не знають законів. Вони не знають, які саме документи потрібні іноземцеві. Якщо вони побачать іноземця з грішми у його гаманці, вони думають лише про те яким чином їх забрати», сказав учасник дискусії.
У Харкові іноземні іммігранти беруть більш активну участь у місцевому житті, а ніж у житті столиці міста. Вони часто прибувають для того, щоб навчатися та залишитися там після одруження з українкою. Позаяк, «існують натягнуті стосунки між іммігрантами та міліцією, яких вважають паразитами, які харчуються неясністю місцевого іммігрантського життя в Україні», сказав дослідник. Респондент, який звик жити на кордоні між Пакистаном та Афганістаном, сказав, що «бритоголові» є більш небезпечні, а ніж ситуація на батьківщині тому, що вдома вони можуть всюди носити з собою зброю, а зараз він не може захистити себе. Інший респондент, який родом з Пакистану, повідомив, що він відмовився від лікування у поліклініці у Харкові, бо лікар воював в Афганістані багато років тому і «Пакистан не воював на його стороні».
Учасники фокус-груп в Одесі описали значно гостинніше середовище з високим ступенем щирості, а ніж люди, які їм рівні у Києві та Харкові. Місто, будучи великим морським портом, завжди було насичене іноземцями та іноземними студентами. Загалом, іммігранти, беручи участь у дослідженні, «відчувають прив’язаність до Одеси, яка відсутня у розмовах, які відбуваються у Києві та Харкові».
Україна пройшла інтеграцію у глобальне суспільство швидше, а ніж це можна було б спрогнозувати.
Хоча ця ситуація принесла нові виклики, багате різноманіття спільнот українських іммігрантів може також розглядатися як можливість використовувати професіоналів, які приїхали закордону у пошуках доступної освіти і навчалися у місцевих машинобудівних відділеннях університету та вищих медичних навчальних закладах.
Країна очевидно вживає певні заходи для того, щоб збудувати демократію, один з яких включає використання права свободи слова. Позаяк, «наочна готовність державних та місцевих органів зносити бюрократів, міліцію, яка є корумпованою, старших посадових осіб, які висміюють расизм, підриває демократичні інституційні та конституційні механізми, що формуються», згідно з доповіддю Рубла.
26 січня, Юлія Мельник, спеціально для Kyiv Post
