Троє з чотирьох німців стурбовані поширенням ісламу, виявило опитування громадської думки. Тим часом центральний і земельні уряди намагаються протидіяти упередженням, підтримуючи окремі інтеграційні проекти.
39 відсотків опитаних стурбовані поширенням ісламу у Німеччині, ще 36 відсотків – «дуже стурбовані». Повністю спокійні з цього приводу лише 22 відсотки німців. Такі результати опитування громадської думки, проведеного соціологічною службою dimap на замовлення суспільного телеканалу ARD.
Попри стурбованість, німці, приміром у Берліні, не так радикально налаштовані щодо мусульман, як швейцарці. Як виявило опитування, проведене на замовлення газети Berliner Morgenpost, 53 відсотки мешканців Берліна не підтримують ідею заборонити мусульманам будувати мечеті з мінаретами. Щоправда, і прихильників швейцарської ідеї чимало – 40 відсотків. Соціологи називають цю цифру доволі високою, як для столиці. Адже, як показав швейцарський досвід, проти мінаретів висловлювалися насамперед жителі провінції. Варто також зауважити, що в опитуванні брали участь і мусульмани, яких у Берліні більше двохсот тисяч.
«Промивання мозків»
До стурбованих експансією ісламу, очевидно, належить і бургомістр берлінського району Нойкельн, в якому проживає найбільша мусульманська громада німецької столиці. За словами Гайнца Бушковського, особливе занепокоєння у нього викликають окремі мечеті у районі. «Є мечеті, в яких дітям промивають мозки. Ми дуже сумніваємося: чи можна це назвати проповідями мусульманської віри, чи йдеться радше про вишкіл воїнів Аллаха»,- заявив днями Бушковський в інтерв’ю телеканалу N24.
Дискусія про місце ісламу у німецькому суспільстві з новою силою розпочалася після референдуму у Швейцарії, відзначає член правління Турецько-ісламського союзу Німеччини Пінар Четін: «Мені справді здається, що ворожі до ісламу настрої посилюються, що ця дискусія вже опинилася у центрі суспільної уваги. Але я сподіваюся на краще, бо ми дуже багато робимо для того, аби показати – ми не є загрозою»,- каже Четін.
Імамів - на курси німецької
Турецько-ісламський союз об’єднує близько тисячі мечетей у Німеччині. Більшість імамів приїздять з Туреччини, бо вважається, що у Німеччині «повноцінну» освіту імама отримати неможливо. Саме імами, які не розмовляють німецькою і часто представляють чужий німцям світогляд, викликають чимало упереджень. З огляду на цю проблему, приміром, Інститут Ґете започаткував спеціальний проект: річні безкоштовні курси німецької для імамів. Крім 500 академічних годин німецької, імами вивчатимуть також краєзнавство, історію Німеччини та суспільні науки.
Євген Тейзе, Захар Бутирський, Deutsche Welle
